(Резюме)

Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 року, яка набула чинності 1 липня 1999 року, втілює в одному документі всі права, гарантовані Європейською соціальною хартією 1961 року, додатковим протоколом до неї 1988 року і додає нові права і містить поправки, прийняті Сторонами. Вона поступово замінює собою первинний договір 1961 року.

Хартія гарантує права і свободи, які стосуються всіх людей в їх повсякденному існуванні. Основні права, викладені в Хартії:

Житло

  • доступ до адекватного і доступного житла;
  • скорочення числа бездомних; житлова політика спрямована на всі знедолені категорії;
  • процедури щодо обмеження примусового виселення;
  • рівний доступ для негромадян до соціального житла і житлових пільг;
  • будівництво житла та житлові дотації, пов’язані з потребами сім’ї.

Здоров’я

  • доступне і ефективне медичне обслуговування для всього населення;
  • політика, спрямована на попередження захворювань, в тому числі гарантії на здорове навколишнє середовище;
  • усунення ризиків професійних захворювань з тим, щоб гаран­тувати, що здоров'я і безпека на робочому місці передбачені законом і гарантовані на практиці;
  • захист материнства.

Освіта

  • безкоштовна початкова та середня освіта;
  • безкоштовні і ефективні служби професійної орієнтації;
  • доступ до початкової підготовки (загальна і середня профе­сійна освіта), університетська та неуніверситетська вища осві­та, професійне навчання, у тому числі підвищення кваліфікації;
  • спеціальні заходи для іноземних громадян;
  • інтеграція в школи дітей з обмеженими можливостями;
  • доступ до освіти і професійної підготовки для осіб з обмеженими можливостями.

Зайнятість

Свобода роботи

  • заборона примусової праці;
  • заборона на роботу дітей віком до 15 років;
  • спеціальні умови праці для дітей від 15 до 18 років;
  • право заробляти собі на життя вільно обраним заняттям.

Справедливі умови праці

  • економічна і соціальна політика, спрямована на забезпечення повної зайнятості;
  • доступ до роботи для людей з інвалідністю;
  • справедливі умови роботи щодо заробітної плати та робочого часу;
  • захист у разі звільнення;
  • захист від сексуального та психологічного переслідування.

Колективні права

  • свобода створення профспілок та організацій роботодавців, щоб захистити економічні та соціальні інтереси; індивідуальна свобода, щоб вирішити, чи до них приєднатися чи ні;
  • заохочення спільних консультацій, колективних переговорів, примирення та добровільного арбітражу;
  • право на страйк.

Правовий та соціальний захист

  • правовий статус дитини;
  • поводження з неповнолітніми правопорушниками;
  • захист від жорстокого поводження та насильства;
  • заборона будь-яких форм експлуатації (сексуальної або іншої);
  • правовий захист сім'ї (рівність подружжя в парі і щодо дітей, захист дітей у разі розпаду сім'ї);
  • право на соціальну безпеку, соціальне забезпечення та соціальні послуги;
  • право на захист від бідності та соціального відчуження;
  • догляд за дітьми;
  • особливі заходи щодо харчування літніх людей.

Пересування людей

  • право на возз’єднання сім’ї;
  • право громадян на виїзд з держави;
  • процесуальні гарантії у разі висилання з держави;
  • спрощення імміграційних формальностей.

Недопущення дискримінації

  • право жінок і чоловіків на рівне поводження і рівні можливості в галузі зайнятості;
  • гарантія для всіх громадянам та іноземців, які законно про­живають та/або працюють, що всі права, закріплені в Хартії, застосовуються незалежно від раси, статі, віку, кольору шкіри, мови, релігії, переконань, національного походження, соці­ального походження, стану здоров'я або приналежності до на­ціональної меншини;
  • заборона дискримінації на основі сімейних обов’язків;
  • право людей з інвалідністю на соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства.

Хартія передбачає механізм контролю, що базується на підставі національних доповідей держав-учасниць (Протокол 1991 року), а також систему колективної скарги (Протокол 1995 року), яка дозволяє, серед іншого, профспілкам та неурядовим організа­ціям подавати колективні позови. Європейський комітет з соціальних прав (ECSR) є органом, що відповідає за контроль за дотриманням Хартії в державах, які є її сторонами. До Комітету входить 15 незалежних і неупереджених членів, які обираються Радою Комітету міністрів Ради Європи терміном на шість років з можливістю одноразового переобрання.