прийнята у 1979 році Генеральною Асамблеєю ООН, набрала чинності 3 вересня 1981 року

(Неофіційний стислий виклад)

Стаття 1

Дискримінація щодо жінок означає будь-яке розрізнення, виня­ток або обмеження за ознакою статі, спрямоване на ослаблення чи зведення нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їхнього сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини і основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі.

Стаття 2

Держави-сторони засуджують дискримінацію щодо жінок в усіх її формах; держави-учасниці погоджуються забезпечити правову основу, надаючи захист проти будь-якої дискримінації, і включи­ти принцип рівноправності.

Стаття 3

Держави-учасниці погодились вжити в усіх галузях, і зокрема в політичній, соціальній, економічній і культурній, заходів, щоб гарантувати здійснення і користування правами людини і ос­новними свободами на основі рівності з чоловіками.

Стаття 4

Дозволяє державам-учасницям вживати тимчасових спеціаль­них заходів, спрямованих на прискорення встановлення рівно­сті.

Стаття 5

Необхідність вжиття відповідних заходів з метою змінити куль­турні моделі поведінки, а також необхідність сімейного вихован­ня з метою зрозуміти соціальну функцію материнства і загальної відповідальності чоловіків і жінок за виховання і розвиток дітей.

Стаття 6

Зобов'язує держави-учасниці вживати заходів для припинення торгівлі жінками та експлуатації жінок у проституції.

Стаття 7

Жінки, на рівних умовах з чоловіками, мають право голосувати, займати державні посади і брати участь у вирішенні проблем громадянського суспільства.

Стаття 8

Жінки мають однакові права з чоловіками працювати і представ­ляти свої уряди на міжнародному рівні.

Стаття 9

Жінки мають однакові з чоловіками права набуття, зміни або збереження свого громадянства і громадянства своїх дітей.

Стаття 10

Зобов'язує держави-учасниці ліквідувати дискримінацію у галузі освіти, зокрема в професійній і професійно-технічній освіті, доступі до навчальних програм та інших засобів отримання рівної для всіх освіти, а також усунути стереотипні концепції ролі чоловіків і жінок.

Стаття 11

Звертання до держав-учасниць вжити заходів для ліквідації дискримінації у галузі зайнятості і забезпечити всі права у цій галузі, включаючи право на працю, право на однакові можли­вості при найманні на роботу, право на рівну винагороду, право на вільний вибір професії і гарантію занятості, право на соціаль­не забезпечення і захист.

Стаття 12

Вимагає від держав-учасниць вжити заходів для ліквідації дискримінації у галузі охорони здоров'я, включаючи доступ до медичного обслуговування, зокрема в тому, що стосується планування розміру сім'ї.

Стаття 13

Жінки мають рівні з чоловіками права у всіх галузях соціального і економічного життя, зокрема право на сімейну допомогу, право на одержання позик, закладів під нерухоме майно і право брати участь у заходах, пов'язаних з відпочинком, заняттям спортом.

Стаття 14

Приділяє увагу особливим проблемам, з якими зустрічаються жінки, які мешкають у сільській місцевості, включаючи сфери участі жінок у розробці і здійсненні планів розвитку, доступ до відповідного медичного обслуговування, кредитів, освіти і відповідних умов життя

Стаття 15

Чоловіки і жінки рівні перед законом. Жінки мають законне право укладати договори, володіти майном і обирати своє місце проживання.

Стаття 16

Вимагає заходів, що забезпечують рівність у шлюбі і сімейних відносинах, зокрема, однакові з чоловіками права на одруження лише з своєї вільної і повної згоди, однакові права і обов'язки щодо дітей, зокрема право вільно вирішувати питання про кіль­кість дітей і проміжки між їх народженням, а також про засоби, які дозволяють їм здійснити це право, і однакові права щодо власності.

Стаття 17-30

Процедури звітності і застосування Конвенції.