"Відмова Росії повернути українських дітей, розлучених зі своїми сім'ями та законними опікунами, є серйозним порушенням їхніх прав. Необхідно терміново визначити конкретні механізми та рішення, які допоможуть возз'єднати цих дітей з їхніми сім'ями", - заявила сьогодні Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, за результатами візиту до України, присвяченого ситуації з дотриманням прав уaкраїнських дітей, переміщених до Російської Федерації та на територію України, що перебуває під російською окупацією.
Комісарка вже зазначала у своєму меморандумі щодо наслідків війни в Україні для прав людини, підготовленому за результатами попереднього візиту в травні 2022 року, що російська агресія призвела до порушення прав незліченної кількості українських дітей. Сотні дітей були вбиті або поранені, а мільйони позбавлені можливості користуватися основними правами, включаючи право на охорону здоров'я та освіту. Війна також призвела до внутрішнього та зовнішнього переміщення мільйонів людей, що збільшило ризик розлуки з батьками чи опікунами для багатьох дітей. Тисячі українських дітей, у тому числі цілі дитячі будинки та інтернатні заклади, були евакуйовані в інші місця в Україні, а також в інші держави-члени Ради Європи та за її межі. Комісарка раніше вже звертала увагу на тяжке становище українських дітей, які стали жертвами війни, і наголошувала на необхідності покращення ідентифікації та реєстрації дітей без супроводу дорослих і розлучених з батьками в Європі, а також впровадження процедур пошуку та возз'єднання сімей.
Багато українських дітей, які постраждали від війни, були вивезені або опинилися в Російській Федерації або на окупованих Росією територіях України. Конкретні обставини таких випадків значно відрізняються. Одна категорія - це діти-сироти та діти в інтернатних закладах, які проживали в окупованих Росією регіонах України і були вивезені до Росії до початку минулорічної агресії, починаючи з 2014 року. Інші були вивезені до Росії з інтернатних закладів, розташованих у регіонах України, які опинилися під окупацією або тимчасовим контролем російських військ після 24 лютого 2022 року. За словами багатьох співрозмовників Комісарки у Києві, російська влада часто стверджує, що діти є сиротами або позбавлені батьківського піклування, і регулярно змінює опікунство або влаштовує їх у прийомні сім'ї. Це часто відбувається без достатніх зусиль з боку влади, спрямованих на пошук або встановлення контакту з родичами дітей чи існуючими законними опікунами в Україні. Однак, хоча точні дані про особу та місцезнаходження дітей та їхніх родичів доступні не у всіх випадках, Комісарка була поінформована українською владою про те, що українські діти, які були вивезені до Росії, наразі мають законних опікунів, призначених в Україні.
Інша категорія - це діти без супроводу дорослих, чиї батьки або опікуни були вбиті, поранені, затримані або зникли безвісти під час бойових дій, наприклад, внаслідок російських обстрілів Маріуполя та прилеглих районів. Як повідомляється, деякі діти були розлучені зі своїми сім'ями під час так званої "фільтрації" або під час переміщення до Російської Федерації. Крім того, на територіях, які перейшли під тимчасовий контроль російських сил, деякі діти були відправлені до оздоровчих таборів у різних частинах Росії або на окупованих Росією територіях України, таких як Крим. Багато з них не були повернуті батькам після закінчення встановленого терміну перебування, оскільки адміністрація таборів, як повідомляється, відмовляється передавати їх, якщо батьки не заберуть їх особисто. Повідомляється, що діти, які перебувають у таких таборах, піддаються індоктринації проросійського світогляду та історичного наративу, що принижує українську ідентичність, і що антиукраїнські настрої є звичним явищем.
З метою навмисної експлуатації вразливості дітей деяким українським дітям, вивезеним до Росії, було надано російське громадянство. Як повідомлялося, деякі з цих дітей згодом могли бути усиновлені. Ця практика, як видається, підтримується російськими державними службовцями на всіх рівнях влади. Про це яскраво свідчить, наприклад, президентський указ, прийнятий у травні 2022 року, про прискорення надання російського громадянства дітям з України, які визнані сиротами або позбавлені батьківського піклування. Про це також свідчить гучне усиновлення української дитини Уповноваженим з прав дитини Російської Федерації, про яке було оголошено в прямому ефірі на телебаченні та широко розтиражовано в соціальних мережах у спосіб, що оприлюднив інформацію про особу дитини. Комісарка нагадує, що держави-учасниці Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини (КПР), яку ратифікувала Російська Федерація, зобов'язалися поважати найкраще забезпечення інтересів дитини та право дитини на збереження своєї ідентичності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, визнані законом, без незаконного втручання. Зміна особистого статусу дітей, включаючи їхнє громадянство, окупаційною силою також заборонена статтями 49 і 50 Четвертої Женевської конвенції. Комісарка підкреслює, що діти, розлучені з батьками під час надзвичайної гуманітарної ситуації, не можуть вважатися сиротами і не підлягають усиновленню, яке ніколи не повинно відбуватися під час або відразу після надзвичайних ситуацій.
Возз'єднання українських дітей, які були вивезені до Росії та розлучені зі своїми сім'ями чи законними опікунами в Україні або в інших країнах, є надзвичайно складним завданням, що супроводжується різними перешкодами. Особливо ускладнює ситуацію відсутність спеціального механізму возз'єднання дітей з їхніми сім'ями та законними опікунами. Крім того, міжнародні організації та механізми моніторингу дотримання прав людини наразі не мають належного доступу до цих дітей у Російській Федерації через небажання та відмову російської влади надавати такий доступ та співпрацювати у сприянні їхньому поверненню. У такій ситуації повернення окремих дітей організовується в індивідуальному порядку та за участі багатьох суб'єктів, зокрема кількох українських державних органів, українських і російських правозахисників, волонтерів та інших членів громадянського суспільства. Цей метод часто вимагає від батьків та опікунів дітей вирушати в небезпечні та затратні подорожі через російські або окуповані Росією території - ризикована справа, до якої багато хто з них або не готовий, або не має необхідних засобів.
Дуже важко встановити достовірні загальні цифри щодо кількості українських дітей, які були вивезені до Росії, особливо дітей без супроводу дорослих або тих, що перебувають у дитячих будинках чи закладах опіки та піклування. З цією метою існує кілька ініціатив, у тому числі створений українською владою веб-сайт пошуку "Діти війни", де також реєструються повідомлення про дітей, які загинули або зникли безвісти. Однак, "брак достовірних даних не повинен перешкоджати ініціативам, спрямованим на пошук рішень", - сказала Комісарка.
Комісарка вважає, що неповернення українських дітей, вивезених до Росії, їхнім батькам або законним опікунам є явним порушенням прав цих дітей. Оскільки така практика позбавляє членів сім'ї взаємного задоволення та нехтує єдністю сім'ї, вона суперечить праву дітей та їхніх батьків на повагу до їхнього приватного та сімейного життя. Відповідно до Конвенції про права дитини, діти не повинні розлучатися зі своїми батьками всупереч їхній волі, за винятком випадків, коли компетентні органи влади за рішенням суду визначають, що це необхідно в найкращих інтересах дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини). Діти, розлучені з батьками, мають право підтримувати особисті стосунки та регулярні прямі контакти зі своїми батьками (стаття 9 Конвенції про права дитини). Заява дитини або одного з батьків на в'їзд до держави-учасниці або виїзд з неї з метою возз'єднання сім'ї розглядаються позитивно, гуманно і в найкоротші терміни (стаття 10 Конвенції про права дитини). Держави також зобов'язані боротися з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону (стаття 11 КПД). Нарешті, згідно зі статтею 38 КПД, держави зобов'язуються поважати і забезпечувати дотримання норм міжнародного гуманітарного права, які стосуються дітей і застосовуються під час збройних конфліктів, а також вживати всіх можливих заходів для забезпечення захисту дітей, постраждалих від збройного конфлікту, і догляду за ними.
Комісарка глибоко зворушена трагічною ситуацією, в якій перебувають багато дітей, що без супроводу дорослих опинилися у Росії або на окупованих Росією територіях, далеко від міжнародного громадського контролю та з обмеженим доступом до допомоги. "Українські діти без супроводу дорослих є одними з найбільш вразливих і безправних жертв триваючої російської агресії проти України. Ми повинні діяти невідкладно", - заявила Комісарка, закликаючи міжнародну спільноту до рішучих дій. "Возз'єднання українських дітей з їхніми сім'ями та законними опікунами в Україні або в третіх країнах не може чекати. Заходи, що сприятимуть возз'єднанню сімей, мають бути вжиті якнайшвидше. Плин часу неминуче послабить зв'язки цих дітей зі своїми сім'ями та ускладнить їхнє возз'єднання", - підкреслила Комісарка.
Першим кроком має стати створення механізму возз'єднання українських дітей з їхніми сім'ями та законними опікунами. Необхідно також внести більше ясності щодо суб'єктів та процедур, через які батьки, родичі, законні опікуни та діти можуть звернутися за допомогою у возз'єднанні сімей. "Це питання найвищого пріоритету, і воно має вирішуватися спільними зусиллями, в тому числі за участю міжнародних організацій, і з використанням усього наявного досвіду". Відповідним суб'єктам має бути наданий безперешкодний доступ до записів та інформації про всіх українських дітей, вивезених до Росії та окупованих Росією територій, з метою їхньої ідентифікації та пошуку родичів, у повній відповідності до стандартів захисту персональних даних.
Крім того, Комісар закликає владу всіх держав-членів Ради Європи зробити своїм головним пріоритетом продовження та підтримку зусиль з пошуку, встановлення місцезнаходження та возз'єднання всіх українських дітей, що були розлучені з їхніми сім'ями або законними опікунами на основі підходу, заснованого на правах дитини, та з повною повагою до принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. "Діти - це надія та майбутнє України. Ми повинні докласти всіх зусиль і вивчити всі можливі рішення, щоб дати їм змогу якнайшвидше возз'єднатися зі своїми близькими".
Комісарка також закликає міжнародну спільноту підтримувати та співпрацювати з надійними організаціями та мережами українських і російських правозахисників і громадських організацій, які сприяють возз'єднанню українських дітей, що опинилися без супроводу дорослих, з їхніми сім'ями, і які приділяють належну увагу забезпеченню найкращих інтересів кожної дитини. Така підтримка має включати фінансування, юридичну, адміністративну та практичну допомогу батькам, родичам дітей, а також організаціям та особам, які їм допомагають.
Стрес і тривога, спричинені тривалою розлукою з сім'єю та опікунами, можуть мати вкрай негативні довгострокові наслідки для багатьох українських дітей, вивезених до Росії. Це особливо стосується найбільш вразливих дітей, таких як діти з особливими потребами та/або діти, які перебувають в інтернатних закладах. "Усі діти, які повертаються з Росії, повинні отримати підтримку з реінтеграції, що базується на правах дитини, включаючи юридичну, медичну та психологічну підтримку", - рекомендує Комісарка з прав людини. Міжнародне співтовариство також має допомогти Україні продовжити зусилля, спрямовані на деінституціоналізацію догляду за дітьми та створення, як тільки це дозволить ситуація, сприятливого середовища, в якому діти виховуються в сім'ях.
Наостанок, Комісарка наголошує на важливості забезпечення правосуддя для всіх жертв порушень прав дитини. Високо оцінюючи зусилля, докладені заради цього українськими слідчими органами, вона підкреслила, що "всі ті, хто свідомо порушує права дітей, повинні бути притягнуті до відповідальності".
Під час візиту до Києва Комісарка зустрілася з віцепрем'єр-міністеркою – міністеркою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук, заступницею міністра закордонних справ Еміне Джапаровою, радницею-уповноваженою Президента України з питань дотримання прав дитини та дитячої реабілітації Дар'єю Герасимчук; заступником постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денисом Чистіковим, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем, Генеральним прокурором України Андрієм Костіним та представниками Меджлісу кримськотатарського народу. Вона також зустрілася з представниками громадянського суспільства та міжнародних організацій.
Під час візиту Комісарка також обговорила ситуацію із дотриманням прав кримських татар у зв'язку із підготовкою доповіді на цю тему, яка буде опублікована пізніше.