Рамкова конвенція про захист національних меншин (резюме)
(Резюме)
Конвенція є першим юридично обов'язковим багатостороннім документом, що стосується захисту національних меншин у цілому. Її метою є захищати існування національних меншин у рамках відповідних територій Сторін. Конвенція спрямована на сприяння повній та реальній рівності національних меншин шляхом створення належних умов, що дозволяють їм зберігати і розвивати свою культуру і зберігати свою самобутність.
Конвенція встановлює принципи, що стосуються осіб, які належать до національних меншин, у сферах суспільного життя, таких як:
- Недискримінація
- Просування ефективної рівності
- Сприяння та збереження культури, релігії, мови і традицій
- Свобода мирних зібрань
- Свобода асоціацій
- Свобода вираження думок
- Свобода думки, совісті і релігії
- Право на доступ і використання засобів масової інформації
- Свобод, що стосуються мови та освіти
- Транскордонні контакти і співробітництво
- Участь в економічному, культурному та суспільному житті
- Заборона примусової асиміляції
Механізм моніторингу Конвенції базується на звітах, які держави-учасниці зобов'язані надавати. Остаточна відповідальність за розгляд доповідей покладається на Комітет міністрів Ради Європи, але Консультативний комітет експертів допомагає Комітету Міністрів.
Консультативний комітет складається з членів у кількості до 18 осіб, що обираються Комітетом Міністрів з кандидатів, запропонованих державами-сторонами. Не всі держави можуть мати одного зі своїх кандидатів у Комітеті. Ті кандидати, які не обрані, розміщуються в резервному списку додаткових членів. Консультативний комітет уповноважений отримувати інформацію з інших джерел, ніж доповіді держав. Наприклад, він може також організувати зустрічі з представниками влади і незалежних джерел. Консультативний комітет може також проводити поїздки в держави при розгляді їхніх доповідей, в ході якого Комітет проводить зустрічі з представниками уряду, неурядових організацій, національних меншинам, науковцями та іншими зацікавленими сторонами.