13 квітня 2023 року відбулося засідання Наглядової Ради нового Проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Українi», який імплементується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 рр.
Проєкт спрямований на покращення доступу до правосуддя, підсилення судових та позасудових засобів правового захисту, а також забезпечення належного інформування осіб, постраждалих від війни в Україні, про їх правові можливості відповідно до стандартів Ради Європи.
Тривалість Проєкту – 2023-2024 роки.
Основними завданнями Проєкту є:
- Удосконалення національної законодавчої бази та збору даних щодо ефективних засобів правового захисту для осіб, постраждалих від війни, відповідно до стандартів Ради Європи з прав людини та верховенства права.
- Посилення засобів судового захисту в рамках цивільного та адміністративного судочинства та конституційної юрисдикції, а також полегшення доступу до правової допомоги для осіб, що постраждалих від війни, відповідно до Європейських стандартів прав людини та практики Європейського суду з прав людини.
- Посилення доступу до позасудових засобів відновлення прав людини для осіб, постраждалих від війни, зокрема через зміцнення інституційної спроможності Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Засідання Наглядової Ради Проєкту відбулось у гібридному форматі та об’єднало понад 55 представників/ць основних національних партнерів Проєкту на рівні їх керівного складу, а також громадянського суспільства та країн, що зробили внески до поточного Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 рр.
Відкриваючи засідання, Олена Литвиненко, в.о. Голови Офісу Ради Європи в Україні, зазначила, що в межах Плану дій для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 рр. Рада Європи розширює свою співпрацю з органами законодавчої, виконавчої та судової влади в напрямку захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших постраждалих від війни в Україні, та розпочинає реалізацію низки проєктів, які ґрунтуються на потужних результатах попередньої діяльності у сфері внутрішнього переміщення, починаючи з 2015 р. Проєкт, що презентується, спрямований на консолідацію зусиль правової спільноти задля сприяння вдосконаленню правових засобів захисту осіб, постраждалих від війни.
З вітальним словом до учасників та учасниць заходу звернулись Лілія Гретарсдоттір, Голова Управління програм співпраці Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Ради Європи, яка розпочала із слів солідарності та підтримки українським партнерам та усьому українському суспільству, які відстоюють свою свободу та спільні європейські цінності у протидії повномасштабній російській агресії проти України.
Лілія Гретарсдоттір наголосила, що «у своєму рішенні від 24 лютого 2023 р. стосовно наслідків агресії Російської Федерації проти України, Комітет Міністрів підтвердив ключову роль Ради Європи, яку вона може відіграти у забезпеченні комплексної системи відповідальності за серйозні порушення міжнародного права, зумовлені російською агресією проти України, а також запровадження міжнародного реєстру завданої шкоди… Разом з тим, саме національні суди передовсім забезпечують ефективний своєчасний захист та відновлення прав людини для осіб, постраждалих від війни, відповідно до стандартів Ради Європи». Проєкт, що презентується, покликаний надати всебічну підтримку національним партнерам на цьому шляху.
Михайло Смокович, Голова Касаційного Адміністративного Суду у складі Верховного Суду, подякував Раді Європи за єдність з Україною в ці важкі для країни часи, та висловив сподівання, що Проєкт буде гнучко реагувати на виклики військового часу задля досягнення ефективних результатів. Михайло Смокович наголосив, що «війна змінює все, у тому числі правові підходи у сфері судівництва. Наразі формується нова судова практика, під час війни виникають нові категорії справ, чимало судових справ стосуються малозабезпечених і внутрішньо переміщених осіб, які потребують належного правового і, нерідко, матеріального захисту шляхом відшкодування завданих війною збитків».
Борис Гулько, Голова Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду, відзначив, що «важливість впровадження змін у судову практику та напрацювання цивільно-правових засобів захисту прав осіб, постраждалих внаслідок війни в Україні, вже давно назріла і є актуальним й необхіднім для нашої правової системи». Борис Гулько переконаний, що обраний керівництвом Проєкту підхід до залучення суддів Верховного Суду, представників законодавчої та виконавчої влади до спільного обговорення ключових проблем разом із експертами Ради Європи, сприятиме синергії їх зусиль, спрямованих на утвердження верховенства права та забезпечення кожній постраждалій особі права на справедливий судовий захист.
Олег Первомайський, Суддя Конституційного Суду України, привітав залучення Конституційного Суду України як партнера у реалізації Проєкту та наголосив на готовності до активної співпраці з Проєктом, особливо враховуючи той факт, що цільова група Проєкту охоплює багатьох мільйонів осіб, постраждалих від війни. Олег Первомайський звернув увагу, що «Конституційний Суд України був заснований у 1996 році, у ті ж часи Україна розпочала приєднання до Ради Європи, вчергове підтвердивши, що українська ідентичність – це ідентичність європейська».
Валерія Коломієць, Заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції, подякувала за стійку та багаторічну співпрацю з Офісом Ради Європи в Україні, та підтримку, яку Рада Європи надавала та продовжує надавати Міністерству юстиції України, у тому числі, у розвитку системи безоплатної правової допомоги, яка взаємодіє із найменш захищеними верствами населення. Валерія Коломієць наголосила, що «компенсаційний механізм та створення реєстру шкоди, завданої збройною агресією проти України, це одна з основних задач, що стоїть перед Міністерством юстиції України. Це надзвичайно важливо, адже сьогодні найбільший запит у кожного українця та українки - це справедливість».
Неллі Яковлєва, Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, зазначила, що одним з пріоритетів діяльності парламентського комітету, який вона представляє, «є захист прав і свобод людей, постраждалих від збройної агресії, як триває з 2014 р. Парламентський комітет з прав людини завжди готовий до плідної співпраці з Проєктом з тим, щоб спільні напрацювання призводили до законодавчих змін».
Микола Онищук, Ректор Національної школи суддів України, подякував Раді Європі за потужну реакцію на ситуацію, що склалась в Україні, та висловив практичні рекомендації щодо імплементації Проєкту, зокрема, щодо пришвидшення розробки Концепції ефективних засобів правового захисту прав осіб, постраждалих від агресії Російської Федерації проти України, оскільки така концепція передбачатиме параметри необхідних законодавчих та організаційних змін та відповідних управлінських рішень.
Володимир Анушкевич, Генеральний директор Директорату у справах внутрішньо переміщених осіб та тимчасово окупованих територій Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, подякував за багаторічний досвід співпраці у напрямку захисту прав внутрішньо переміщених осіб, та вказав на потужний недавній результат – ухвалення 7 квітня 2023 р. Кабінетом Міністрів України Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та відповідного операційного плану, розроблених за підтримки Ради Європи та активного долучення громадянського суспільства.
Ганна Христова, керівниця Проєкту, представила Робочий план діяльності Проєкту на 2023 -2024 р.р. З коментарями та пропозиціями щодо запропонованого Плану діяльності Проєкту виступили: Ольга Алтуніна, Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Олександр Баранов, Директор Координаційного центру з надання правової допомоги, Михайло Шумило, Начальник правового управлення Секретаріату Вищої Ради Правосуддя, Алла Федорова, Членкиня Європейського комітету соціальних прав, доцентка Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, Альона Луньова, Директорка з адвокації Центру прав людини «ZMINA».
Наприкінці заходу відбулася загальна дискусія, під час якої учасники та учасниці обговорили пріоритетні напрямки майбутньої співпраці з Проєктом.
Додаються:
Програма засідання Наглядової Ради Проєкту
Відеозапис засідання
Фоторепортаж
