Комітет Ради Європи з питань запобігання катуванням (КЗК) сьогодні висловив серйозну стурбованість значним зростанням переповненості в’язниць у 2024 році, особливо в деяких країнах Західної Європи, і закликав уряди вирішити цю проблему за допомогою рішучих заходів. Він також закликав кілька держав викорінити неофіційну тюремну ієрархію, яка різною мірою збереглася в їхніх пенітенціарних системах з часів Радянського Союзу.
Крім того, Комітет підкреслив необхідність покращення лікування пацієнтів, які примусово утримуються в психіатричних закладах по всій Європі. Попри те, що під час візитів до країн він спостерігав за багатьма передовими практиками, залишаються значні виклики, зокрема щодо згоди на лікування та обмежувальних практик, таких як ізоляція та механічні чи хімічні обмеження. На думку КЗК, надто багато уваги приділяється фармакотерапії та надто мало психосоціальним методам лікування, які мають важливе значення для одужання пацієнтів та їхньої реінтеграції в суспільство.
У своєму щорічному звіті за 2024 рік КЗК представляє огляд своєї роботи щодо запобігання катуванням і жорстокому поводженню в місцях ув’язнення по всій Європі.
Президент КЗК Алан Мітчелл сказав: "Переповненість в'язниць повністю підриває функціонування в'язниць і потенційно піддає людей нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню. Це спричиняє погіршення умов життя, зростання напруги та насильства, менше цілеспрямованої діяльності та меншу підготовку ув'язнених до повернення в суспільство. Уряди повинні продемонструвати політичну волю, щоб вирішити цю проблему шляхом реформування політики кримінального законодавства та виділення відповідних інвестицій у в'язниці та служби пробації".
Разом із щорічним звітом КЗК публікує новий стандарт, який містить поглиблений аналіз проблеми неформальної ієрархії ув’язнених і дає конкретні рекомендації щодо її викорінення. Під час візитів до країн за останні 35 років Комітет виявив, що неофіційна ієрархія у в’язницях продовжує існувати в дев’яти країнах, які раніше входили до Радянського Союзу (Вірменія, Азербайджан, Естонія, Грузія, Латвія, Литва, Республіка Молдова, Російська Федерація та Україна).
Комітет вважає, що адміністраціям пенітенціарних установ необхідно кинути виклик існуванню неофіційних тюремних ієрархій, щоб захистити вразливих ув’язнених, яким загрожує насильство та експлуатація, і не дати керівникам цих ієрархій продовжувати свою злочинну практику у в’язниці.
"Влада та вплив неформальної тюремної ієрархії повільно зменшуються в деяких країнах, але це все ще створює серйозний ризик для прав людини та ефективного управління в'язницями. У той час як деякі країни досягли прогресу, побудувавши нові в'язниці без великих гуртожитків і залучивши достатню кількість персоналу, інші, схоже, змирилися з тим, щоб дозволити неформальній тюремній ієрархії процвітати", - заявив президент КЗК.
Неформальна тюремна ієрархія стала навмисною політикою пенітенціарної системи Радянського Союзу для управління дуже великою кількістю в’язниць, хоча її зародження можна простежити ще в царській Росії. Її поширенню сприяло розміщення ув'язнених у гуртожитках великої місткості. Неформальна система самоврядування ув'язнених, що виникла, створила неформальну ієрархію в'язнів шляхом поділу в'язнів на категорії або касти та існування неофіційного кодексу в'язнів. Ув’язнені зазвичай поділяються на три категорії: вищі ув’язнені, середня каста та найнижча каста або «недоторканні», яких стигматизують, відокремлюють, їм призначають чорну роботу, а також часто піддають залякуванням і насильству.
У кількох доповідях КЗК виступав за поступову ліквідацію великих гуртожитків, оскільки вони сприяють розвитку, підтримці та згуртованості структур злочинних організацій, підвищуючи ризик залякування та насильства. Комітет також висловив думку, що положення ув'язнених, які належать до найнижчої касти, можна вважати нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням. У двох останніх рішеннях щодо поводження з ув’язненими найнижчих каст Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 3 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє всі форми нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.
Загалом у 2024 році КЗК здійснив 20 візитів (Боснія і Герцеговина, Болгарія, Чехія, Данія, Франція, Грузія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Португалія, Румунія, Сербія, Словенія, Іспанія, Швейцарія та Туреччина). Комітет відвідав 181 місце ув’язнення, у тому числі 58 в’язниць, 75 поліцейських дільниць, 18 психіатричних лікарень, 14 центрів утримання іммігрантів і чотири заклади соціальної допомоги.
* * *
Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (КЗК) відвідує місця ув’язнення в державах-учасницях Європейської конвенції про запобігання катуванням для оцінки поводження з особами, позбавленими волі, з метою посилення, у разі необхідності, захисту таких осіб від тортур і від нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Це зокрема в’язниці, центри для утримання неповнолітніх, поліцейські відділення, центри для затриманих іммігрантів, психіатричні лікарні та будинки соціальної допомоги. Після кожного візиту Комітет передає відповідному уряду звіт із висновками та рекомендаціями.
