У квітні-травні цього року понад 60 представників Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Центральної виборчої комісії України і чинних та колишніх представників Державної виборчої комісії Республіки Хорватія взяли участь у серії онлайн-зустрічей, присвячених обговоренню викликів та дотичних аспектів щодо організації перших післявоєнних виборів, а також виборів у період кризи.

Після серії обговорень з представниками Боснії та Герцеговини, проведених у лютому-квітні цього року, зустрічі з представниками Республіки Хорватії продовжили низку зустрічей представників української влади з представниками органів адміністрування виборів країн, які мали досвід організації виборів у післявоєнний / постконфліктний період*.

Її Високоповажність Посол Республіки Хорватія в Україні Аніка ДЖАМІЧ привітала учасників зустрічей і заохотила обміни щодо такої важливої складової демократії як вибори, а також висловила вдячність Голові Верховного Суду Республіки Хорватія і Голові Державної виборчої комісії Республіки Хорватія за посадою Радовану ДОБРОНІЧУ за готовність ділитися досвідом і висновками Хорватії щодо перших післявоєнних виборів в країні, щоб підтримати Україну у її прагненні підготуватися до організації і проведення виборів у післявоєнний період.

Під час проведених зустрічей українські та хорватські представники обговорили такі питання:

• становлення Державної виборчої комісії Республіки Хорватія від тимчасової до постійної установи,
• повноваження щодо формування виборчих комісій та дільничних виборчих комісій,
• нормативно-правова база для організації та проведення виборів 1997 року,
• політичний контекст у Республіці Хорватія напередодні виборів 1997 року,
• забезпечення безпеки виборів,
• умови та строки призначення й проведення виборів,
• система та роль органів адміністрування виборів, критерії призначення, складні післявоєнні умови,
• адміністрування виборів,
• виборчі скарги та вирішення виборчих спорів,
• списки виборців та реєстрація з 1997 року до сьогодні,
• критерії прийнятності щодо активного та пасивного виборчого права, встановлені чинним виборчим законодавством Республіки Хорватія.

Відповідний досвід було представлено діючими та колишніми представниками Державної виборчої комісії і Міністерства юстиції та адміністрації Республіки Хорватія.

До того ж, хорватські представники поділилися досвідом щодо організації та проведення виборів у періоди криз або стихійних лих – після наслідків землетрусу або повені, – що характеризуються подібними до післявоєнних викликами та проблемами (наприклад, пошкоджена або зруйнована інфраструктура, велика кількість внутрішньо переміщених осіб та біженців тощо).

Під час своїх виступів Олена ШУЛЯК, Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, та Олег ДІДЕНКО, Голова Центральної виборчої комісії України, особливо підкреслили важливість та доцільність таких онлайн-зустрічей з обміну досвідом щодо післявоєнних виборів і висловили надію на подальші зустрічі та дискусії в режимі «офлайн» вже найближчим часом. 

За результатами цих зустрічей буде підготовано аналітичний огляд «Організація та проведення перших післявоєнних виборів. Досвід Республіки Хорватія та висновки для України», який буде презентовано та поширено серед національних зацікавлених сторін і ширшої аудиторії для подальших тематичних дискусій та консультацій.

Більше того, серію проведених зустрічей з представниками Боснії і Герцеговини та Республіки Хорватія планується завершити тристороннім обговоренням під час візиту української делегації до Боснії і Герцеговини.

*Серія зустрічей проводиться на запит українських партнерів та у продовження Діалогу високого рівня «Добре демократичне врядування в Україні: досягнення, виклики та шлях вперед у повоєнний період», який проходив у Страсбурзі, Франція, 8-9 листопада 2022 року, в межах та за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні», що впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки.