Back Як молодіжні центри зі Знаком якості Ради Європи досліджують потреби молодих людей: короткі історії однієї зустрічі

Як молодіжні центри зі Знаком якості Ради Європи досліджують потреби молодих людей: короткі історії однієї зустрічі

8-11 травня 2023 року у м. Страсбург (Франція) відбулася водночас щорічна і цьогорічна зустріч представників і представниць молодіжних центрів, які відзначені Знаком якості Ради Європи – «Європейська Платформа – 2023». Одним із фокусів уваги як організаторів й організаторок, так і учасників й учасниць Платформи, стала молодіжна робота в Україні у воєнний час. На зустрічі обговорювали потреби молодих людей і суб’єктів молодіжної політики в Україні, презентували результати діяльності проєкту Ради Європи «Молодь за демократію в Україні», зокрема завершену колекцію досвіду молодіжної роботи, що базується на підходах і стандартах Ради Європи, в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України (більше про Колекцію – тут), визначали можливості для побудови партнерства і співпраці між молодіжними центрами в Україні та інших країнах Європи.

Одна із сесій Європейської платформи була присвячена діяльності молодіжних центрів зі Знаком якості. Ця сесія відбувалася у форматі відкритого простору з можливістю презентації своїх проєктів, вільного обговорення реалізованої діяльності та планів на майбутнє, часом для запитань і відповідей. Це дало можливість здійснити науковий пошук відповідей на запитання: Яким чином і за допомогою яких методів молодіжні центри досліджують потреби молодих людей? У результаті такого пілотажного інтерв’ювання представниць і представників молодіжних центрів було зібрано цікавий досвід*.

Piispala, Фінляндія

Інформацію щодо потреб молодих людей у Фінляндії збирають та акумулюють молодіжні відділи у муніципалітетах. Саме вони пропонують молодіжним центрам список можливих і актуальних напрямків роботи.

Муніципалітети збирають інформацію за допомогою опитувальників та зворотного зв’язку від молодих людей та організацій, які з ними працюють.

Безпосередньо молодіжний центр такої інформації не збирає, вони формують програми молодіжної роботи на основі власних уявлень щодо того, що може бути цікавим молодим людям, а також з урахуванням специфіки роботи центру (у цьому центрі пріоритетними напрямками є природа, пригоди, спорт). Водночас, молодіжні працівники і працівниці спостерігають за молодими людьми у контексті визначення їх інтересів і аналізують це.

Association of Active Youths of Florina (OENEF), Греція

Іноді для роботи з молодими людьми організація застосовує прості опитувальники з можливістю вибору однієї або декількох відповідей зі списку запропонованих.

Організація також використовує цікавий інструмент для збору інформацію – онлайновий ресурс Actionbound. Він дозволяє започатковувати дискусії з учасниками і учасницями, збирати від них зворотний зв'язок (зокрема у проективній формі, наприклад, через фотографії – сфотографуй та прикріпи місце у твоєму місті, яке тобі найбільше не подобається; розкажи, чому). Це дозволяє збирати інформацію у простій, інтерактивній та дружній формі. Зібрана інформація аналізується.

Я спробувала зареєструватися та потестити цю платформу. Вона платна, лише перші 14 днів використання є безкоштовними. Думаю, тут важливіша ідея – не обов’язково опитувати молодих людей у вигляді запитань-відповідей, адже можна просити їх створювати фото, рисунки, дискусії на платформах, які так само характеризуватимуть сфери їх потреб і інтересів.

Destelheide-Hanenbos Youth Centre, Бельгія

Для створення стратегічних планів діяльності та планів молодіжної політики/роботи застосовується збір інформації за допомогою опитувальників, фокус-груп, відкритих обговорень.

Центр упроваджує арт-орієнтовану молодіжну роботу, тому також інформація збирається від мистецьких шкіл, об’єднань та інших організацій. Для цього перед організаціями-партнерами ставиться дослідницьке завдання, вони його обговорюють та формують рекомендації для молодіжних центрів.

Centre Cinqfontaines, Люксембург

У роботі з оцінки потреб молодих людей комбінують декілька методів роботи:

  • зворотний зв'язок від учасників і учасниць, одразу після активності та через деякий час; окремо від дітей/молодих людей і окремо від педагогів/лідерів/лідерок;
  • спостереження за інтересом у процесі участі;
  • організація мережування з педагогічними працівниками;
  • тестові групи, якщо упроваджуються нові активності/напрямки.

Euro-Latin American Youth Center (CEULAJ), Малага, Іспанія

Для оцінки потреб і заходів застосовують онлайн-опитувальники та спеціальні зустрічі (meeting evaluations), на яких збирається до 100 волонтерів і молодих людей, які діляться досвідом та оцінюють запропоновані центром програми і напрями роботи.

National Youth Council of Ireland, Ірландія

Використовують інструмент під назвою Структурований діалог або Молодіжний діалог (Structured Dialogue or The EU Youth Dialogue) – тривалі інформаційні кампанії, покликані зібрати думку молодих людей та стейкхолдерів молодіжної політики. Започаткований у 2011 році, Структурований діалог відбувся 8 раз, щоразу присвячується певній актуальній темі, триває 18 місяців за участі усіх партнерів мережі. Інформація збирається за допомогою консультацій, аутріч молодіжної роботи, дебатів, дискусій та молодіжних конференцій. За результатами можуть бути сформовані певні концептуальні документи. Наприклад, Молодіжні цілі (The Youth Goals, https://youth-goals.eu/ ) стали результатом Молодіжного діалогу за участі понад 50 000 молодих людей.

Відкриттям для мене стала відсутність єдиних шаблонів чи вимог щодо збору та оцінки потреб молодих людей у молодіжних центрах. Водночас, це дає центрам можливості для творчості, виробленню ефективних саме для їхніх умов діяльності алгоритмів дій і засобів для збору зворотного зв’язку. Це дозволяє не перетворювати процес оцінювання у декларований чи результато-орієнтований, а надати йому живого характеру пошуку та задоволення від власне процесу молодіжної роботи. А що може бути краще, аніж творчість, спілкування і задоволення від процесів у молодіжній роботі?

Надія Павлик, дослідниця проєкту Ради Європи «Молодь за демократію в Україні: Фаза ІІІ»


*Погляди, висловлені в цій публікації, є відповідальністю авторів/авторок і можуть не збігатися з офіційною політикою Ради Європи.

  • Проєкт «Молодь за демократію в Україні: Фаза III» розпочато у межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки у співпраці з Міністерством молоді та спорту України. Співпраця з мережею молодіжних центрів, що мають Знак якості Ради Європи відбувається у межах досягнення запланованого результату Проєкту, коли молодіжні працівники та працівниці та адміністративний персонал молодіжних центрів в Україні кваліфіковані щодо практики та підходів молодіжних центрів, що здобули Знак якості Ради Європи для молодіжних центрів.

 Новини, ресурси Ради Європи у сфері молоді та відкриті оголошення для участі у заходах проєкту можна знайти тут.

Київ, Україна 2 червня 2023
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page