Розслідування злочинів у сучасному світі стає усе більш технологічним, отже слідчим необхідно постійно вдосконалювати знання та навички криміналістичної техніки. З огляду на кількість воєнних злочинів та жорстоких порушень прав людини, які є наслідком агресивної війни Російської Федерації проти України, підтримка найвищого рівня професійності є особливо актуальною для українських правоохоронців, які виявляють та розслідують ці злочини.
З 19 по 21 червня понад 60 слідчих, криміналістів та експертів експертних установ ключових правоохоронних органів, які розслідують воєнні злочини, взяли участь у практикумі «Інноваційна криміналістика в умовах війни», організованому проєктом Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період». Практикум відбувся на базі тренінгового центру Національної академії внутрішніх справ України.
Щільна програма заходу була сфокусована на новітніх підходах та інструментах для огляду місця злочину, аерокриміналістиці, вилученні та обробці доказів, міждисциплінарній взаємодії у контексті збору доказів та проведенні судово-медичних експертиз, а також на стандартах хронологічного документування послідовності отримання, контролю, передачі, аналізу, розміщення фізичних та електронних доказів.
У вітальному слові заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерланд Фалк зазначив: «Інноваційність – сильне слово, і кілька років тому ми навіть не думали, що будемо використовувати його для опису корисних інструментів і підходів у розслідуванні воєнних злочинів. На жаль, агресія Російської Федерації проти України викривила наше сприйняття інновацій і того, як вони мають використовуватись у сучасному світі, де демократія, верховенство права і права людини – найвища цінність. Мало хто хотів би використовувати інновації для розслідування воєнних злочинів та злочинів, вчинених в умовах війни. Все ж, універсальна істина полягає в тому, що у часи потрясінь виникає також й імпульс для геніальних ідей, розумних рішень та їхнього невідкладного практичного застосування. Саме це ми й бачимо в Україні зараз».
Протягом трьох днів національні та міжнародні експерти Ради Європи, провідні фахівці експертних установ Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, досвідчені слідчі та криміналісти Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Служби безпеки, незалежні технічні спеціалісти не лише ділилися досвідом з учасниками, але й сприяли та заохочували до обміну набутим практичним досвідом представників різних правоохоронних органів та регіонів.
Саме на координації та міжінституційній співпраці правоохоронців при розслідуванні воєнних злочинів наголосила Христина Подиряко, начальниця управління організації розслідувань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України: «Ми не могли уявити той масштаб злочинів, який був виявлений на деокупованих територіях. Тому, для притягнення усіх винних до відповідальності, потрібна була і є системна взаємодії всіх органів правопорядку».
Сергій Костін, керівник відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, відзначив, що на цьому семінарі «представники усіх правоохоронних органів об’єднані як метою здобути нові знання, так і можливістю вибудувати систему горизонтальної взаємодії, яка дозволяю мати колег у кожному регіоні нашої країни».
Сергій Чернявський, проректор Національної академії внутрішніх справ, у свою чергу зазначив, що навчальний заклад радий вітати у своїх стінах слідчих-практиків та широке коло фахівців: «Ми сприймаємо допомогу Ради Європи як довіру до нашої діяльності. Викладачі Академії регулярно бувають в регіонах, наближених до зони бойових дій, і з урахуванням їхнього досвіду ми змогли створити навчальні зони, які відповідають специфіці розслідування воєнних злочинів».
Захід поєднував теоретичні сесії із практикою. Учасники мали змогу ознайомитись із новітніми зразками криміналістичної техніки – лабораторіями для експрес-аналізу ДНК, технічними засобами зчитування інформації з модулів керування транспортними засобами, безпілотними літальними апаратами для аерофотозйомки та 3D-моделювання, залишками, фрагментами різних видів зброї, приладами для транскрибування. Профільні фахівці ділились досвідом щодо використання поліграфу у кримінальному провадженні, експертизи текстів та висловлювань під час розслідувань злочинів геноциду, колабораційної діяльності та пропаганди, ідентифікації осіб, особливостей дослідження масових поховань та місць катування, вилучення та обробки електронних доказів з різних носіїв.
Окреме місце у програмі зайняло змагання слідчих-практиків, під час якого вони мали змогу відпрацювати набуті навички та знання на змодельованих місцях воєнних злочинів – локаціях «масове поховання», «катівня» та «розстріляна колона цивільного транспорту».
Учасники особливо відмітили можливість налагодити діалог із колегами з інших правоохоронних органів. Тренери, у свою чергу, наголосили на тому, що поділ на викладачів і слухачів був умовним, оскільки всі присутні слідчі та криміналісти є високопрофесійними фахівцями у своїй галузі. Робота на практикумі відбувалась за принципом «рівний рівному», де досвід кожного присутнього професіонала визнається унікальним і є корисним для всіх учасників.
«Розслідування кожного воєнного злочину передбачає збір значного масиву інформації та доказів в екстремальних умовах та у значних часових обмеженнях. Сучасні техніка та обладнання суттєво полегшують нашу роботу і я вдячна Раді Європи за можливість отримати актуальні знання. Проте люди – фахівці, які кожен день працюють із доказами, – це головна цінність. Найцінніше, що я здобула протягом цих трьох днів, - це контакти та взаємодія з колегами, до яких я можу звернутись у разі необхідності поради в практичних питаннях», відзначила учасниця семінару, слідча слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області.
