Київ, 31 березня 2015 р. - Звіт Міжнародної дорадчої групи (МДГ) про проведення нагляду за розслідуванням випадків насильства під час акцій протесту на Майдані було опубліковано та представлено сьогодні в Києві.

МДГ було створено Генеральним Секретарем Ради Європи з метою проведення нагляду за розслідуванням випадків насильства, що мали місце під час акцій протесту на Майдані з 30 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, а саме відповідності цього розслідування вимогам Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини.

МДГ вирішила, що в багатьох аспектах це розслідування не відповідало вимогам Європейської конвенції з прав людини.

До 22 лютого 2014 року, протягом трьох місяців протестів, «в дійсності влада не намагалась провести розслідування». МДГ прийшла до висновку про те, що це «неминуче означає, що таке розслідування не було розпочато оперативно, що саме по собі створило значні проблеми для подальших розслідувань».

МДГ визнала, що після 22 лютого 2014 року розслідування стикалось зі значними перепонами, які, однак, «не можуть виправдати всі ті недоліки, які не були їхнім неминучим наслідком». Теперішня влада безперечно мала та має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення відповідності розслідувань вимогам статей 2 (Право на життя) і 3 (Заборона катувань) Конвенції.

МДГ дійшла висновку, що розслідуванню не вистачало практичної незалежності. Розслідування також було неефективним з низки причин, встановлених МДГ: ресурси Генеральної прокуратури України (ГПУ) виділені на розслідування подій, що відбулись на Майдані, були «вкрай недостатніми»; не було наступності у керівництві розслідуванням, яке проводило ГПУ, та робота слідчих була розподілена неефективним чином. Більше того, небажання співпрацювати з боку Міністерства внутрішніх справ (МВС) та Служби безпеки України (СБУ) мало негативний вплив на розслідування. МДГ наводить розслідування ймовірної участі співробітників «Беркуту» як показовий приклад відсутності співпраці та створення перешкод з боку МВС, «що істотно загальмували це ключове розслідування».

МДГ також вирішила, що рішення Печерського районного суду не відповідали вимогам Європейської конвенції, та не рекомендувала амністувати чи милувати співробітників правоохоронних органів, коли мова йде про вбивства чи неналежне поводження, та прийшла до висновку про відсутність скоординованої комунікаційної політики, що мала бути, але так і не була, запроваджена з метою забезпечення достатнього громадського контролю за розслідуванням.

МДГ підсумувала, що в результаті цих недоліків у розслідуванні не було зроблено значного прогресу в розслідуванні випадків насильства на Майдані.

Детальні висновки МДГ викладено нижче.

A. Висновки щодо розслідувань, проведених до 22 лютого 2014 року

МДГ дійшла висновку, що до 22 лютого 2014 року в дійсності влада не намагалася провести розслідування випадків насильства під час акцій протесту на Майдані.

Відсутність належного розслідування протягом трьох місяців, коли тривали акції протестів, неминуче означає, що таке розслідування не було розпочато оперативно, що саме по собі створило значні проблеми для подальших розслідувань, які є основним предметом розгляду МДГ.

Б. Висновки щодо розслідувань після 22 лютого 2014 року

Стосовно перепон, з якими зіткнулось розслідування

Перепони, з якими зіштовхнулися особи, відповідальні за розслідування подій на Майдані після 22 лютого 2014 року, є серйозними, і їхній вплив на хід розслідування не можна недооцінювати. Однак ці проблеми не можуть виправдати всі ті недоліки, які не були їхнім неминучим наслідком. Теперішня влада безперечно мала та має вжити всі необхідні заходи для забезпечення відповідності розслідувань вимогам статей 2 і 3 Конвенції.

Стосовно незалежності розслідування

МДГ звертає увагу на численні заклики до запровадження в Україні незалежного та ефективного механізму розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями. Потреба у такому механізмі має ще більше значення через злочини, вчинені під час акцій протесту на Майдані.

МДГ дійшла висновку, що у деяких важливих аспектах розслідуванню у кримінальних провадженнях стосовно подій на Майдані бракувало практичної незалежності, оскільки слідчий орган належав до того самого органу, що й особи під слідством. МДГ також вважає, що призначення деяких осіб після подій на Майдані на керівні посади в МВС сприяли втраті зовнішніх характеристик незалежності цього органу і слугували підриву віри громадськості у готовність МВС розслідувати злочини, вчинені під час Майдану.

Стосовно ефективності розслідування

Кадрове забезпечення і ресурси ГПУ. МДГ дійшла висновку, що кількість слідчих ГПУ, задіяних протягом 2014 року у розслідуванні подій на Майдані, була вкрай недостатньою.

Крім цього, на рівні керівного складу ГПУ спостерігалася відсутність наступності у трьох аспектах. Призначення трьох різних Генеральних прокурорів протягом перших 12 місяців розслідування негативно вплинуло на розслідування, як з точки зору загального керівництва цим процесом, так і з точки зору довіри суспільства до здатності влади належним чином відреагувати на акти насильства на Майдані. Відсторонення від розслідування подій на Майдані двох його керівників мало значний негативний вплив на хід, якість та ефективність цього розслідування. Вбачається, що всі, крім одного, прокурори, які обіймали керівні посади в Головному слідчому управлінні ГПУ після 22 лютого 2014 року, були звільнені або усунуті від розслідування до жовтня 2014 року.

Розподіл роботи слідчих. МДГ вважає, що розподіл слідчих повноважень між ГПУ, з однієї сторони, та прокуратурою міста Києва і МВС, з іншої сторони, не є ані послідовним, ані ефективним. Крім цього, МДГ не вважає ефективним нагляд ГПУ за слідчою діяльністю прокуратури міста Києва.

Співпраця МВС з ГПУ. Співпраця з боку МВС мала ключове значення для забезпечення ефективності розслідування, що проводилось ГПУ. МДГ дійшла висновку, що позиція МВС по відношенню до ГПУ не сприяла такій співпраці, а з певних точок зору навіть перешкоджала розслідуванню. Хоча ГПУ скаржилась МВС, МДГ не переконана, що ГПУ вжила всіх необхідних заходів реагування на ці недоліки з метою забезпечення ефективної співпраці з боку МВС.

МДГ також має вагомі підстави вважати, що така позиція МВС мала істотний негативний вплив на розслідування. Показовим є приклад того, як ГПУ намагалась допитати та заарештувати співробітників «Беркуту», що підтверджує цей висновок.

Співпраця СБУ з ГПУ. Співпраця з СБУ також була важливою для ефективності розслідування ГПУ. Хоча МДГ помітила небажання з боку ГПУ розслідувати можливу відповідальність СБУ на оперативному рівні, МДГ вважає, що існують підстави вважати, що СБУ не співпрацювала належним чином з ГПУ і що це мало негативний вплив на розслідування обставин операції СБУ проти акцій протесту на Майдані.

Роль судів. МДГ дійшла висновку, що рішення Печерського районного суду  – суду, до юрисдикції якого належить велика кількість проваджень, пов’язаних з подіями на Майдані, – не відповідали вимогам статей 2 і 3 Конвенції, негативним чином впливали на ефективність розслідування подій на Майдані і загалом послаблювали стримувальний вплив чинної системи правосуддя.

Розслідування справи співробітників «Беркуту»: показовий приклад. МДГ вважає, що цей приклад, який стосується найбільш серйозного епізоду застосування насильства на Майдані, є показовим щодо відсутності співпраці та перешкоджання з боку МВС, які істотно загальмували це ключове розслідування.

МДГ також серйозно занепокоєна тим, що більшій кількості співробітників «Беркуту» не було повідомлено про підозру протягом того часу, коли Генеральним прокурором був пан Ярема.

Амністія. МДГ наголошує на тому, що амністія або помилування правоохоронців, причетних до вбивств та випадків неналежного поводження, суперечитимуть зобов’язанням України щодо проведення ефективного розслідування, як того вимагають статті 2 і 3 Конвенції.

Стосовно вимог своєчасності та відсутності зволікань

МДГ вже дійшла висновку, що відсутність слідчих дій протягом трьох місяців, коли тривали акції протесту, означає, що розслідування не розпочались своєчасно. МДГ також вважає, що суттєві недоліки у подальших розслідуваннях призвели до значного затягування розслідування насильства, що мало місце під час подій на Майдані.

Стосовно громадського контролю за проведенням розслідувань

На думку МДГ, забезпечення достатнього рівня громадського контролю за розслідуванням подій на Майдані є засобом гарантування відповідальності за насильство, вчинене під час демонстрацій. Крім того, події на Майдані були настільки важливими, що органи влади повинні були надати достатню інформацію про проведення розслідувань для того, щоб сприяти здійсненню повноцінного громадського контролю за ними. Це вимагало, зокрема, комунікаційної стратегії, яка б координувалась трьома компетентними слідчими органами, задля надання послідовної та вичерпної інформації про розслідування в цілому.

Незважаючи на деякі зусилля, зроблені в цьому напрямку, МДГ дійшла висновку про відсутність такої комунікаційної стратегії, в результаті чого громадськості не надавалась достатня інформація. Таке упущення з боку органів влади підірвало роль громадського контролю у забезпеченні відповідальності за вчинене насильство і, крім того, право громадськості знати, що сталося під час акцій протесту на Майдані.

Стосовно участі потерпілих та їхніх родичів

МДГ не уповноважена оцінювати відповідність розслідування окремих справ вимогам Конвенції та в цьому аспекті обмежує свої висновки нагадуванням про практику Європейського суду щодо залучення потерпілих та їхніх родичів до кримінального провадження. Хоча МДГ й відзначає деякі позитивні ініціативи, зокрема, ініціативи ГПУ, МДГ не вважає, що ці заходи чи інформація, яку було надано громадськості, були самі по собі достатніми для захисту прав та законних інтересів потерпілих та їхніх родичів.

Стосовно стану розслідувань

На думку МДГ, у розслідуванні випадків насильства під час демонстрацій на Майдані не вдалось досягти істотного прогресу.

Попри те, що такий результат можна певною мірою пояснити складними умовами, у яких проводилися ці розслідування, МДГ вважає, що серйозні недоліки, зазначені у цьому Звіті, негативно позначились на спроможності органів влади з’ясувати обставини злочинів, вчинених під час подій на Майдані, та встановити винних осіб.

Звіт Міжнародної дорадчої групи доступний на веб-сторінці https://www.coe.int/uk/web/kyiv/report-on-maidan-investigations

Контактна особа: Тат’яна Баєва, Прес-секретар / Речник