Як покращити медіаграмотність та саморегулювання медіа, чому це важливо і які є кращі практики? Ці та інші питання обговорювалися на міжнародній конференції з медіаграмотності та саморегулювання медіа, яка зібрала понад 140 учасників в Києві та онлайн: представниць та представників українських державних інституцій, медіа, громадських організацій та міжнародних організацій. Подію відкрили представники та представниці високого рівня з боку співорганізаторів заходу: Міністерства культури та інформаційної політики України, Ради Європи, Програми підтримки ОБСЄ для України, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародної підтримки медіа (IMS), Програми розвитку ООН та Бюро ЮНЕСКО в Україні.
Матяж Груден, директор Генерального директорату з питань демократії, Генеральний директорат з питань демократії та людської гідності, Рада Європи, та Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні, звернулися до авдиторії, підкреслюючи важливість як медіаграмотності, так і саморегулювання медіа з метою забезпечення свободи слова та дотримання європейських стандартів. Вони зазначили про тривалу підтримку Ради Європи українських органів влади та медіа в їхніх зусиллях забезпечувати плюралістичний і різноманітний інформаційний простір та протидіяти інформаційним загрозам в Європі та за її межами.
Результати обговорень будуть оприлюднені у звіті конференції, який міститиме огляд поточних та нових ініціатив, що сприяють медійному плюралізмові та протидії дезінформації в Україні.
У перший день, присвячений медіаграмотності, відбулись дискусії про стратегії на рівні держави, роль медіа у безперервному навчанні, ефективні практики під час конфліктів та війни, а також важливість вимірювання впливу ініціатив з медіаграмотності. У панельних дискусіях брали участь представники та представниці різних національних проєктів й ініціатив з медіаграмотності.
Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні: «Рада Європи продовжує працювати над медіаграмотністю та боротьбою з розповсюдженням дезінформації за допомогою взаємопов'язаних стандартів, включаючи майбутню Конвенцію зі штучного інтелекту, стандарти з боротьби з мовою ворожнечі, освіти, роботи з молоддю та багато інших. Наприклад, Керівний комітет Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) активно займається питаннями, пов'язаними з медіаграмотністю та саморегулюванням, і велика кількість їхніх стандартів та рекомендацій зараз доступні українською мовою завдяки нашим медіапроєктам».
Ростислав Карандєєв, в.о. Міністра культури та інформаційної політики України, підкреслив: «Російська Федерація веде боротьбу з Україною не лише на полі бою, але й у інформаційному просторі. Тому наше Міністерство впроваджує національну стратегію щодо безпеки медіа. І під час розробки національної стратегії з медіаграмотності, міністерство визначає цю мету як пріоритетну. Інформацію потрібно перевіряти, підтверджувати та фільтрувати».
Спікери конференції підкреслили важливість співпраці всіх зацікавлених сторін для досягнення кращих результатів. Одним із прикладів таких ініціатив був згаданий навчальний відеокурс «Медіаграмотність», який доступний на платформі «Дія». Курс був розроблений із залученням багатьох медіаекспертів та українських ГО. «Він пропонує глядачам практичні навички з медійної та інформаційної грамотності, які повинні стати складовою частиною їхнього повсякдення, особливо в часи повномасштабної війни в Україні, де надійна інформація може бути питанням життя і смерті», – підкреслила Діана Дуцик, засновниця та виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації», членкиня Комісії з журналістської етики.
Також Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики України, зазначила: «Синергія та спільні зусилля можуть спрямувати нас до найкращих результатів у сфері розвитку критичного мислення. Тому наш національний проєкт «Фільтр» завжди радий співпрацювати з ГО та брати участь у їхніх заходах, створювати нові партнерства».
День 2, який був зосереджений на саморегулюванні медіа, розкрив теми важливості здорового медіаландшафту, поточну практику само- та співрегулювання, дотримання етичних та професійних стандартів, гендерних політик у медіа та їх вплив на різноманітність контенту, ефективні стратегії комунікації з авдиторією. Доповідачі з Нідерландів, Вірменії та Грузії поділилися досвідом практик зі своїх країн.
«Ефективна та стала система саморегулювання є важливою для того, щоб медіапрофесіонали мали довіру як зі сторони громадськості, так і від держави, мінімізуючи потребу в контролі держави над медіаринком. Навпаки, коли саморегулювання відсутнє або неефективне, у відповідь на порушення професійних та етичних стандартів, держава зобов'язана втрутитися та захистити права тих, хто постраждав», – заявив Матяж Груден, директор Генерального директорату з питань демократії, Генеральний директорат з питань демократії та людської гідності, Рада Європи.
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» (SFEM-UA) реалізовується Відділом Ради Європи зі співробітництва з питань свободи слова у рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026 рр.).
