Швидке і комфортне пересування між населеними пунктами, зменшення заторів, підвищення безпеки дорожнього руху – це те, чого потребують і вимагають жителі великих міст і навколишніх з ними громад. Тому не дивно, що розвиток інтегрованої системи мобільності - одна з оперативних цілей, визначених в стратегії розвитку Львівської агломерації. Але чи досяжна ця ціль у найближчій перспективі в умовах, коли Львів перетворюється на чи не найбільший логістичний хаб в країні, коли через війну є величезний дефіцит грошей в бюджетах громад на інфраструктурні проєкти, коли законодавство про співпрацю громад у сфері транспортних послуг недосконале, а люди все більше розчаровуються у громадському транспорті і пересідають на власний? Про це ми поговорили з експертами та представниками новоствореної асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація».

Транспортні зв’язки об’єднують території

Дослідження транспортних зв’язків сусідніх громад дозволяє визначити, наскільки тісно ці громади пов’язані між собою і чи формують вони агломерацію.

Він також повідомив, що обидва соціологічні дослідження, проведені Київським міжнародним інститутом соціології у 2021 та у 2023 роках за підтримки Ради Європи, показали - питання транспорту та доріг є у трійці найбільш важливих сфер, які, на думку мешканців, мали б стати пріоритетними для співпраці громад в рамках Львівської агломерації.

Крім того, під час збору проєктних ідей щодо співробітництва громад Львівської агломерації, який був однією зі складових процесу розробки Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року, з 82 відібраних ідей, 39 стосувалися саме громадського транспорту. Тому однією з оперативних цілей Стратегії став розвиток інтегрованої системи мобільності.

Саме тому, за його словами, питання розвитку мобільності є головним пріоритетом для агломерацій в усьому світі.

Як в Європі

За словами експертів, європейська практика свідчить, що головним питанням, навколо якого об’єднують зусилля громади в агломераціях - чи, як їх частіше називають в багатьох країнах, метрополіях - є питання мобільності. З бюджету Європейського Союзу щорічно виділяються значні суми для реалізації спільних проєктів громад з покращення транспортної доступності. Такі спільні проєкти мають більше шансів отримати фінансування з бюджету ЄС. Представники громад Львівської агломерації мали змогу ознайомитися з такими практиками під час поїздок до Польщі, які у 2023 році були організовані Програмою Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з польським Фондом місцевої демократії імені Єжи Регульського.

За його словами, Львівській агломерації найближчий досвід Краківської метрополії, яка також працює у формі громадського об’єднання – асоціації органів місцевого самоврядування.

За словами Миколи Щура, Краківська метрополія працює над розвитком громадського транспорту багато років, але й досі не зробила його настільки популярним, як, наприклад, в Стокгольмі. У Польщі лише звикають до цього виду пересувань, і завдяки доступності щороку все більше людей усвідомлюють, що це вигідно і зручно, а завдяки якості інфраструктури розуміють, що користуватися ним зовсім не соромно. На думку Романа Кізими, порівняно з Польщею і Європою загалом, ми лише на початку такого шляху. У нас немає стільки часу, як було у них, у нас поки неможлива підтримка агломерацій з бюджету ЄС, зараз всі наші зусилля спрямовані на відсіч ворогу, тому ресурс місцевих і державного бюджетів, який можна скерувати на розвиток інфраструктури, обмежений. У нас також немає досвіду співпраці громад у цій сфері, недосконале законодавство, громади не мають реальних механізмів ефективної співпраці між собою у питаннях транспортного сполучення.

Все не так погано 

«Все не так погано, - заспокоює Ігор Могила, - Львів і навколишні громади, що входять до агломерації, мають розгалужену мережу транспортних комунікацій, яка дозволяє забезпечувати надійне сполучення всіх громад агломерації з її центром та між собою. Є усі можливості для пересування в межах агломерації різними видами транспорту. Дослідження показують, що 20% мешканців агломерації витрачають на дорогу до Львова не більше 30 хвилин, 70% - не більше 1 години».

Тому, за його словами, наразі драматизувати ситуацію рано, але вже сьогодні треба говорити про можливості для розвитку кожного з видів транспорту і передбачати загрози.

Автобусне майбутнє: плани і перешкоди

Дослідження показало, що приміські автобуси або ж «маршрутки» – це основний вид пересування мешканців агломерації, який забезпечує більшу частину пасажирських перевезень. 57% мешканців агломерації їдуть до Львова і назад приміським автобусом. Більше того, автобус – це єдиний вид транспорту в агломерації, який доступний усім жителям, бо він заїжджає чи не у кожне село.

Але при цьому, автобусні маршрути агломерації не є оптимальними - автобуси курсують лише в найбільш рентабельні для перевізника години, потрапляють в затори і тому не можуть конкурувати по тривалості дорогия та комфорту з приватним авто. Також часто люди скаржаться на поганий технічний стан самих автобусів і якість послуги загалом, причиною чому в тому числі є відсутність конкуренції на приміських автобусних перевезеннях у малі населені пункти, низька інвестиційна привабливість таких перевезень.

Експерти і представники громади асоціації «Львівська агломерація» впевнені, що приміське автобусне сполучення ще довго залишатиметься важливим для місцевих мешканців, зокрема й тому, що, за даними дослідження, 40% людей, які щодня пересуваються в межах агломерації автобусом, не мають  іншої альтернативи.

Тому громади агломерації мають сфокусуватися на покращенні якості, комфорту та зручності автобусних перевезень.

За словами Ігоря Могили, для цього, зокрема потрібно:

• Покращити інфраструктуру зупинок приміських автобусів. Це ті інфраструктурні зміни, які можна втілити швидко і які зроблять процеси очікування, посадки, висадки комфортнішими, підвищать безпеку руху тощо.
• Впровадити практику замовлення транспортних послуг та оплати за транспортну роботу.

• Зробити виділені смуги для маршрутних транспортних засобів на в’їздах у Львів, що дасть змогу скоротити тривалість поїздки автобусами, як міськими, так і приміськими, порівняно з приватним автомобілем, і таким чином посилити привабливість користування ними.
• Влаштувати транспортно-пересадкові вузли з приміських автобусів на міський транспорт і з одночасно скоротити довжину приміського маршруту по території міста.
• Продовжити окремі міські маршрути за межі Львова з оплатою за пробіг по території прилеглої громади.

• Впровадити окремі локальні автобусні маршрути в межах територіальних громад агломерації. Тобто створити локальні маршрути від центру громади до віддалених сіл, які матимуть вищу частоту курсування.
• Впровадити єдиний агломераційний квиток. Львівська область єдина в Україні, де можна платити банківською карткою у всіх приміських автобусах. Але в межах Львова використовується інша система, що вкрай незручно при пересадках. В громадах агломерації планують створити єдиний агломераційний квиток, що буде набагато зручніше для людей, які щодня їздять до Львова і назад. Передбачається, що це має суттєво вплинути на збільшення кількості мешканців, які користуватимуться приміськими автобусами.

Власне авто – найшвидше і найкомфортніше… Поки

Найбільш комфортним і швидким засобом пересування у Львівській агломерації є приватний автомобільний транспорт. 39% мешканців, які щодня їдуть до Львова і назад, користуються власним авто. І головні проблеми для них – великі затори і брак місць для паркування.

Кількість автомобільних поїздок в агломерації щороку зростає, хоча поки що власні авто має лише четверта частина жителів агломерації. В європейських метрополіях приділяють велику увагу розбудові доріг, розв’язок та паркінгів і вкладають значні кошти у відповідні проєкти, але пересування легковими автомобілями вони не розглядають як базову мету, бо вона не забезпечує рівних можливостей для усіх жителів і має негативний вплив на екологію.

Наразі статистика свідчить, що для приміських пересувань у Львівській агломерації автомобілі використовують у 40%, а для пересувань містом – 22%. Це говорить про те, що за належної популяризації та організації громадського транспорту, інтеграції його з міським транспортом, кількість приміських поїздок автобусами та поїздами може значно збільшитися.

Одним з елементів інтеграції приміського транспортного сполучення з міським є будівництво перехоплювальних паркінгів, знаних у Європі як Park&Ride.

Перший такий паркінг планують створити на одному з найбільш завантажених в’їздів до Львова - вулиці Стрийській. Про відповідні домовленості міська влада повідомила на початку 2024 року. Передбачається, що фінансуватиме будівництво паркінга на 1264 паркомісця не місто, а забудовник, який зводить поруч житловий комплекс. При цьому паркінг залишиться у комунальній власності міста. Біля паркінга планують побудувати зупинки громадського транспорту, а також збільшити кількість автобусів, що їдуть цим маршрутом в місто.

Загалом у Стратегії розвитку Львівської агломерації передбачено будівництво 15 перехоплювальних паркінгів у Львові та прилеглих громадах.

Дороги непогані, але є питання безпеки

Мережа автомобільних доріг в Львівській агломерації розвинена і продовжує розвиватися. Якість магістральних доріг задовільна.

Але громади агломерації мають іншу проблему. Вона полягає в тому, що магістральні дороги часто проходять через села, найчастіше – через центральні вулиці, де розташовані основні громадські місця – лікарні, школи, дитсадки, ЦНАПи тощо. Через це в таких селах стає некомфортно жити. Машини їздять швидко, тротуарів немає, переходи облаштовані не скрізь, де потрібно. Все це впливає на безпеку і комфорт проживання вздовж цих трас.

За його словами, за великого бажання, громади можуть самостійно, за свої гроші попіклуватися про безпеку трас, які проходять через їхні села - облаштувати додаткові переходи, тротуари і так далі - закон цього не забороняє. Але при цьому вони інвестують в «чужу» землю і ризикують отримати зауваження від контролюючих органів щодо нецільового використання грошей.

Залізничний транспорт – перспектив багато, труднощів теж

Львівська агломерація має потужне залізничне сполучення – до Львова залізничні колії прокладені аж з 8 напрямків і охоплюють окремі населені пункти 14 громад. Але зараз залізниця використовується більше для вантажних перевезень, ніж пасажирських. Приміським залізничним транспортом у Львівській агломерації користуються лише 3,5% людей.

Дійсно, якщо глянути на карту доріг і карту залізниць, то багато де залізничні шляхи є довші, ніж автомобільні.

Але в асоціації вважають, що з часом, приміські поїзди можуть стати альтернативною приміським автобусам, хоч і не в близькій перспективі.

З 2023 року громади Львівської агломерації активно обговорюють проєкт «Lviv City Express», який передбачає розвиток системи інноваційних мультимодальних пасажирських перевезень в громадах агломерації, де основним видом перевезення є швидкісні приміські поїзди. При цьому в межах самих громад мають курсувати електробуси, які підвозитимуть людей до залізничних станцій. Поки що це лише проєкт, але він цілком може стати реальністю.

За словами Миколи Щура, у Польщі, як і багато де в Європі, основний акцент в агломераціях роблять на розвитку приміського залізничного транспорту.

Звичайно, цей вид громадського транспорту потребує великих інвестицій на розбудову інфраструктури, закупівлю рухомого складу тощо. Але є й законодавчі прогалини, які стримують розвиток приміського залізничного транспорту.

Роман Кізима зазначив, що розвиток залізничного транспорту в Львівській агломерації в сучасних умовах, коли Львів стає логістичним хабом для України і Центральної Європи, коли до міста прокладають ще й євроколії - це великі можливості й великі виклики для всієї країни. Це питання виходить за межі повноважень громад, асоціації й навіть області і потребує тісної співпраці з державною владою та Європейським Союзом.

Як повідомили в Укрзалізниці, ЄС виділить майже 43 млн євро для реалізації євроінтеграційних проєктів розвитку залізничного сполучення, в тому числі на спільний з Львівською міською радою проєкт - розробку стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії шириною 1435 мм транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України.

Велосипедом зі Львова 

Велосипедний транспорт для поїздок між громадами використовується у Львівській агломерації вкрай рідко. Лише 0,5% жителів регулярно їздять велосипедами до чи зі Львова. І опитування показало, що 80% людей не збираються користуватися велосипедом для поїздок до Львова навіть за наявності інфраструктури. Скоріше, це пов’язано з тим, що треба долати великі відстані.

В Львівській агломерації вже було кілька туристичних проєктів, а також безпекових проєктів з розвитку велоруху. Наприклад, Служба автомобільних доріг у Львівській області встановлювала експериментальні дорожні знаки на дорозі Львів-Пустомити.

Прикладом вдалої міжмуніципальної співпраці у цій сфері можна вважати офіційне звернення Львівської, Куликівської та Жовківської громад до Служби відновлення, щоб у проєкті модернізації траси Львів-Рава-Руська, який реалізується за кошти ЄБРР, була передбачена виокремлена велоінфраструктура.

Павло Сирватка додав, в рамках цього проєкту що Львів вже зараз за спонсорські кошти проєктує з’єднання міської велоінфраструктури в межах Галицького перехрестя з трасою Львів-Рава-Руська.

В цілому, велосипедний рух в агломерації не ігнорують, а планують розвивати, особливо зважаючи на те, що велосипед є елементом міжнародного туризму. Траса міжнародного велосипедного маршруту Euro-Velo-4 проходить через Львів та територію Львівської агломерації. Вона ще не збудована, але маршрут йде саме тут. В асоціації впевнені, що коли вона буде збудована, це допоможе залучити міжнародного велосипедного туриста на Львівщину.

Що далі

Про перспективи розвитку кожного з видів громадського транспорту Львівської агломерації можна говорити багато, бо чимало зроблено в самому Львові, декілька великих проєктів пройшли обговорення та експертизи і готові до пілотування, як для того настануть сприятливі умови.

Важливо, що громади зробили перший великий крок для спільного вирішення транспортних та й багатьох інших питань – вони почали співпрацювати, створивши власну асоціацію.

Так, в майбутньому будуть потрібні законодавчі зміни та великі інвестиції, щоб реалізувати усі необхідні громадам зміни. Але ні закони, ні гроші не є чарівною паличкою, яка вмить вирішить усі проблеми. Перш за все громади мають підготуватися до можливостей, які відкриються перед ними після перемоги, після набуття членства в ЄС, а для цього потрібно навчитися співпрацювати як між собою, так і з міжнародними партнерами.

Роман Кізима повідомив, що асоціація «Львівська агломерація» співпрацює з партнерами у питаннях інформаційної підтримки, щоб невирішені проблеми агломерації не зникали з поля зору законодавчої та виконавчої влади в країні.

Він також зазначив, що асоціація є не лише є майданчиком для обговорень, а й працює над пошуком інвестицій під «м’які проєкти» - розробку загальної стратегії розвитку мобільності і окремі стратегії по кожному з видів транспорту.

Більше про створення агломерацій в Україні.