31 жовтня 2023 р. в Києві відбулась експертна зустріч з питань реалізації пенітенціарної реформи в Україні відповідно до стандартів Ради Європи. Учасники та учасниці обговорили стан реалізації Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року, а також виконання рішень ЄСПЛ, які стосуються в’язничної системи України.
Захід відбувся за підтримки проєкту «ЄС і Рада Європи працюють разом для підтримки в'язничної реформи в Україні плюс – SPERU+» у співпраці з Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
«Рада Європи підтримувала і підтримуватиме прагнення Міністерства юстиції України щодо впровадження сучасної пенітенціарної реформи в Україні. В межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» Рада Європи готова надавати допомогу українській владі у розвитку сучасних пенітенціарних установ та систем пробації з акцентом на переході від каральних до реабілітаційних підходів в умовах війни та в період повоєнної відбудови», - підкреслив Ерланд Фалк, Заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні.
Олена Висоцька та Олександр Банчук, заступники Міністра юстиції України, а також Сергій Гречанюк, начальник Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, у своїх виступах запевнили про готовність продовжити роботу над масштабною реформою, спрямованою на трансформацію пенітенціарної системи відповідно до міжнародних стандартів. Окрім того, урядовці подякували Проєкту SPERU+ за експертну допомогу та створення майданчика для спілкування і знаходження правильних рішень щодо посилення дотримання прав людини в пенітенціарних установах та перевиховання засуджених під час відбування покарань.
Олена Висоцька представила прогрес у роботі над пенітенціарною реформою за 9 місяців 2023 р. Серед успіхів – поступове покращення умов тримання в частині пенітенціарних установ, здійснення заходів щодо застосування альтернативних форм покарання, зокрема пробації, застосування інструментів ресоціалізації засуджених, підвищення професійного рівня працівників пенітенціарних установ тощо.
Олександр Банчук представив законопроєкти, які покликані пришвидшити пенітенціарну реформу. Законопроєкти, серед іншого, стосуються функціонування, фінансування та нагляду за пенітенціарною системою; призначення громадських робіт не лише як основного, але як і додаткового виду покарання; удосконалення правових підстав трудових відносин засуджених з господарюючими суб’єктами.
Але попри кроки, вжиті для реалізації пенітенціарної реформи, в’язнична система України все ще має давні проблеми та слабкості, а саме: застарілу в'язничну інфраструктуру та будівлі; недофінансування послуг; відсутність стратегії утримання персоналу пенітенціарних установ; випадки жорстокого поводження з ув'язненими; недостатній рівень міждисциплінарних навичок працівників в’язниць для виявлення ранніх сигналів попередження про психічні проблеми чи проблеми зі здоров’ям ув’язнених; низький рівень медичного обслуговування у в'язницях; недостатня кількість реабілітаційних програм та індивідуального підходу до виконання покарань тощо. Про це свідчать нещодавні висновки Європейського комітету із запобігання катуванням, рішення Європейського суду з прав людини і рішення Комітету міністрів Ради Європи.
Павло Пушкар, начальник Управління Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, та Микола Гнатовський, суддя ЄСПЛ, представили загальні заходи згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Невмержицький проти України» та «Давидов проти України» у світлі Стратегії реформування пенітенціарної системи та Плану дій з її реалізації. Особлива увага була зосереджена на створенні превентивних і компенсаційних засобів правового захисту, що відповідають вимогам Європейської конвенції з прав людини, підвищення мінімального стандарту особистого простору для ув'язнених, використання підрозділів спеціального призначення у в'язницях.
Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, розповіла про стан виконання загальних заходів згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Невмержицький проти України» та «Давидов проти України».
«Ми готові підтримувати українських партнерів і надалі у подоланні структурних проблем у пенітенціарній системі, сприянні у розробці другого Плану дій, реалізації Пенітенціарної стратегії до 2026 року, потенційно в рамках нового проєкту, спрямованого на спільне досягнення цілей, визначених Планом дій Ради Європи «Стійкість, відновлення та відбудова», - зазначив Донче Бошковскі, начальник сектору відділу співпраці з поліцією та з питань позбавлення волі Ради Європи.
Ольга Деркач, керівниця Проєкту SPERU+ зазначила, що лише спільні зусилля призведуть до поступового, покрокового вирішення існуючих проблем, їх виправлення на національному рівні та, як наслідок, до виконання рішень ЄСПЛ.
Довідково
Спільний Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні Плюс» є четвертим компонентом Спільного Проєкту ЄC/Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення прав людини в Україні», який співфінансується Європейським Союзом і Радою Європи та впроваджується Радою Європи.
Проєкт SPERU+ повністю відповідає Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» на 2023-2026 рр. Зокрема, Проєкт відповідає цілі «продовження підтримки органів влади у розбудові сучасних пенітенціарних систем та систем пробації з акцентом на переході від каральних до реабілітаційних підходів у контексті війни та періоду післявоєнного відновлення».
