Європейська Соціальна Хартія – один із ключових договорів Ради Європи. Прийнята у 1961 році і переглянута у 1996 році, вона доповнює Європейську конвенцію з прав людини в галузі економічних і соціальних прав. Її називають соціальною конституцією Європи, адже жоден інший правовий інструмент загальноєвропейського рівня не забезпечує настільки широкого і всеохоплюючого захисту соціальних прав. Україна ратифікувала переглянуту Хартію у 2006 році, прийнявши 76 із 98 положень Хартії, однак не ратифікованим залишився Додатковий протокол, який передбачає систему колективного оскарження.
Проєкт Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні» підготував відео, у якому розглянуто основні аспекти системи колективного оскарження, статистика колективних скарг, критерії їх прийнятності та перспективи ратифікації Додаткового протоколу до Хартії Україною.
Моніторинг відповідності стандартам Європейської соціальної хартії
Європейська соціальна хартія передбачає кілька процедур моніторингу для забезпечення дотримання її положень державами-учасницями. Моніторинг здійснює Європейський комітет з соціальних прав. Процедура колективного оскарження дозволяє профспілкам, організаціям роботодавців та неурядовим організаціям подавати скарги щодо ймовірних порушень Хартії. Це підвищує прозорість і відповідальність держав за забезпечення соціальних прав своїх громадян.
За період з 1998 до 2022 року Європейський комітет з соціальних прав (ЄКСП) зареєстрував 219 колективних скарг. Найбільше скарг надійшло з Франції (57), Італії (39), Греції (23) та Португалії (15). Ці дані свідчать про активну участь громадських організацій і профспілок у захисті соціальних прав громадян.
Хто може подавати колективні скарги?
Процедура колективного оскарження дозволяє подавати скарги кільком категоріям заявників. Це можуть бути міжнародні неурядові організації, які мають консультативний статус при Раді Європи, міжнародні організації роботодавців та профспілок, а також національні представницькі організації роботодавців і профспілок.
Процедура подання колективної скарги включає кілька етапів. Спочатку скарга реєструється, після чого Європейський комітет з соціальних прав ухвалює рішення щодо її прийнятності. Розгляд скарги триває не менше одного року.
У разі встановлення порушення, рішення передається Комітету міністрів Ради Європи, який приймає відповідну рекомендацію для держави.
Критерії прийнятності колективних скарг
Для того, щоб колективна скарга була прийнята до розгляду Європейським комітетом з соціальних прав, вона повинна відповідати певним критеріям. Скарга має бути подана в письмовому вигляді однією з офіційних мов Ради Європи (французькою або англійською), підписана уповноваженою особою, стосуватися одного чи кількох положень Хартії та містити докази порушень. Ці вимоги забезпечують чіткість та обґрунтованість поданих скарг.
Нагляд за виконанням рішень щодо колективної скарги
Метою нагляду за виконанням рішень щодо колективних скарг є усунення виявлених порушень. Комітет міністрів Ради Європи ухвалює резолюцію або рекомендацію на основі висновків Європейського комітету з соціальних прав. Це сприяє приведенню національного законодавства і практик у відповідність до стандартів Європейської соціальної хартії, забезпечуючи високий рівень соціальних прав громадян.
Ратифікація Додаткового протоколу Україною
На сьогодні Україна не ратифікувала додатковий протокол до Європейської соціальної хартії, що передбачає систему колективного оскарження. Відсутність доступу до процедури колективного оскарження означає, що національні організації не можуть звертатися до Європейського комітету з соціальних прав з приводу ймовірних порушень національного законодавства або практик, які не відповідають положенням Хартії.
Ратифікація додаткового протоколу відкрила б для України нові можливості, зокрема отримання точкових рекомендацій та детальних пояснень щодо невідповідності чинного законодавства і практики положенням Хартії. Це також стимулювало б розвиток громадянського суспільства, сприяючи захисту соціальних і трудових прав українських громадян.
Проєкт Ради Європи “Посилення соціального захисту в Україні” впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення, відбудова» на 2023-2026 роки, має на меті досягти того, щоб уразливі групи осіб, зокрема населення, яке постраждало від війни, користувалися підвищеним рівнем соціальних прав та соціального захисту.
