Європейські країни займають більш рішучу позицію проти насильства стосовно жінок завдяки основному міжнародному договору з прав людини - Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Ця конвенція виходить за рамки простого засудження насильства - вона вимагає конкретних дій від країн, які її ратифікували.

Стаття 10 Стамбульської конвенції передбачає, що кожна країна повинна створити офіційний координаційний орган. Ці органи діють в якості координаційних центрів, здійснюючи нагляд за розробкою та реалізацією планів із запобігання насильству стосовно жінок, захисту жертв, переслідування кривдників і розробки комплексної політики з метою припинення насильства стосовно жінок і домашнього насильства. Вони також відповідають за моніторинг ефективності цих планів та внесення необхідних змін.

Наприкінці 2023 року було розроблено збірку «Створення координуючих органів, відповідальних за політику протидії насильству стосовно жінок: стаття 10 Стамбульської конвенції». Практична інформація, що міститься цій збірці, включає чіткі рекомендації, приклади перспективних практик з 36-х звітів про базову оцінку GREVIO, незалежного моніторингового органу Стамбульської конвенції, а також контрольний список ключових ідей щодо імплементації. Збірник також пропонує перелік ресурсів, які можуть сприяти цим зусиллям. 

З метою підтримки впровадження Стамбульської конвенції в Україні цей ресурс було перекладено українською мовою в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні - Етап ІІ» (COVAW-II).

Дивіться більше:

   Збірка документів: Створення координуючих органів, відповідальних за політику протидії насильству стосовно жінок: стаття 10 Стамбульської конвенції.  (EN)

   Вебсторінка. «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні – Етап ІІ» (COVAW-II)

#CoeCOVAW

#istanbulconventionsaveslives