Перше обговорення Стратегії інклюзії ромів на період після 2020 року відбулося у форматі онлайн. Організатори обговорення : Ромська програма МФ “Відродження” в співпраці з проєктом Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні" та ООН Жінки.

Розпочалася робота над підготовкою проєкту Ромської стратегії на період після 2020 року в Україні. В умовах карантинних обмежень для проведення заходів і для ефективного старту роботи, спільної з представниками Міністерства культури України, представниками і представницями ромських ініціатив, організацій та експертним середовищем над новою Стратегією та планом заходів, вирішили зібратися онлайн - на вебінарі.

Раніше всі охочі долучитися до спільної роботи від імені ромських громад, організацій громадянського суспільства з різних регіонів України могли заповнити анкету онлайн, таким чином демонструючи свої наміри зробити внесок у роботу над якісним новим документом, який би відповідав на потреби ромських громад і враховував би попередній досвід.

Нагадаємо етапи створення чинної Ромської стратегії: президент України 8 квітня 2013 року видав Указ про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року (Ромська стратегія) і доручив Кабінету Міністрів України ухвалити Національний план заходів щодо її реалізації. Відповідний План заходів затверджений 11 вересня 2013 року, а Міністерство культури України було визначено відповідальним за збирання інформації щодо реалізації Стратегії та звітування перед КМУ. Ромська стратегія узгоджується з Національною стратегією у сфері прав людини на період до 2020 року та відповідним Планом дій з її реалізації, нагляд за виконанням яких здійснює Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

З метою посилення міжвідомчої координації уряд у 2015 році видав Постанову про створення Міжвідомчої робочої групи з координації виконання Плану заходів з реалізації Ромської стратегії на чолі з Віце-прем’єр-міністром з питань соціальної політики України та трьома його/її заступниками – заступником Міністра соціальної політики України, заступником Міністра культури України та представником громадянського суспільства. Пізніше Міжвідомча робоча група створила 5 секторальних підгруп у пріоритетних напрямках, що визначені у Ромській стратегії та Плані заходів.

Перше обговорення майбутнього документу на наступний період 13 травня 2020 року організували: ромська програма МФ “Відродження”, ООН Жінки та проєкт "Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні" Ради Європи, за участі представників Міністерства культури та інформаційної політики України.

Формат обговорення онлайн дозволив учасникам і учасницям вебінару розглянути основні позиційні моменти декількох тематичних документів і узгодити підходи до спільної роботи.

Так, експертка проєкту Ради Європи Ольга Цвілій представила напрямки для обговорення нової Стратегії інклюзії ромів на період після 2021 року в Україні. Цей документ організатори обговорення назвали “нульовою чернеткою”, покликаною не скеровувати обговорення в жорсткі рамки, а такою, що стимулює структуровану роботу і дискусію за участі як представників і представниць ромських громад і організацій, експертного середовища, та органів влади і надалі. Згідно з даними офіційного перепису населення 2001 року в Україні мешкає 47 587 ромів. Разом з тим, за неофіційними оцінками міжнародних і громадських організацій чисельність ромів в Україні становить від 200 000 до 400 000 осіб.

Як йдеться в опису проблеми у документі, попри відсутність достовірної інформації щодо чисельності, соціально-демографічного складу та особливостей розміщення ромського населення – виклику, на який має відповісти всеукраїнський перепис населення – моніторингові та оцінкові дослідження, проведені у 2013-2019 роках, «соціальні атласи» ромських громад, які було створено для Харківської, Донецької, Одеської та Закарпатської областей, вказують на нагальну потребу звернути увагу на труднощі у сфері соціально-економічного становища та захисту прав людини, з якими стикаються роми, зокрема з урахуванням множинних форм дискримінації, з якими стикаються ромські жінки та дівчата, роми з інвалідністю, зі статусом внутрішньо переміщених осіб, а також відмінностей між ромськими громадами в Україні та всередині громад з огляду на регіональний контекст, соціальний статус, проживання в місті, селі чи в тимчасових поселеннях, культурних та релігійних відмінностях. Основі виклики, як зазначається у документі, полягають у такому:

- є необхідність посилення уваги до боротьби з будь-якою формою дискримінації, расизму, насильства та нападів на етнічному ґрунті,

- існує проблема доступу неповнолітніх та молоді з ромської національної меншини до отримання загальної середньої, професійно-технічної та особливо вищої освіти, а дорослих осіб – до системи подолання неписемності,

- в умовах децентралізації є проблема з вирішенням житлових та матеріально-побутових питань, забезпечення належного функціонування житлової інфраструктури в місцях компактного проживання осіб з числа ромської національної меншини, а також питання оформлення документів на володіння житлом та земельними ділянками;

- станом на травень 2020 року, особливо з урахуванням наслідків пандемії COVID-19, низьким є рівень зайнятості, що тягне за собою зниження рівня доходів сімей, збільшення суспільної напруги;

- недостатнім є рівень доступу представників ромської національної меншини до медичних послуг, зокрема у зв’язку з малозабезпеченістю;

- є потреба у вирішенні питань з підтвердженням громадянства, оформленням документів, що посвідчують особу, оформленням реєстрації місця проживання.

Як зауважили учасники та учасниці зустрічі, ці проблеми є комплексними та підсилюють одна одну, створюючи для ромських сімей і громад умови, коли вони не можуть подолати складні життєві обставини, в яких опинилися. Їх вирішення, на думку експертки, потребує комплексного підходу на засадах міжсекторальної взаємодії з активним залученням представників і представниць ромської спільноти, аби запропоновані рішення були реальними для втілення.

Нагадаємо, комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович на початку квітня 2020 року заявила, що у багатьох місцях в Європі роми все ще не мають доступу до чистої води і санітарних умов. Уряди деяких країн, таких як Словаччина, звернулися до місцевої влади з проханням надати ромам необмежений доступ до води. Ще однією проблемою пані Міятович називає доступ до медичного обслуговування людей, які проживають в неформальних і ізольованих поселеннях, що може бути важко для багатьох ромів без ідентифікаційних документів, а також тих, хто не має медичного страхування.

Вирішенню зазначених проблем в Україні може сприяти нова Ромська стратегія на період після 2021 року. Згідно з запропонованим під час вебінару документом, цілі та інструменти реалізації майбутньої Стратегії можуть базуватися на таких ключових принципах і засадах:

- дотримання прав людини та протидія дискримінації;

- вимірюваність цілей та критичного оцінювання - визначення чітких проміжних та кінцевих цілей та завдань, ефективність досягнення яких може бути виміряна та оцінена;

- партисипативний процес розробки політики та прийняття рішень;

- прозорість та підзвітність;

- міжкультурний підхід;

- використання політик, що довели свою ефективність.

Стратегію передбачається реалізувати до 2026 року. Передбачено моніторинг проміжних індикаторів оцінки прогресу у 2022 та 2024 роках. Також під час обговорення онлайн модератор зустрічі, директор Ромської програми МФ «Відродження» Сергій Пономарьов представив основні положення «рамкових» Стратегій з інтеграції ромів (РЄ, ОБСЄ/БДІПЛ, ЄС) та основних положень дискусії ромських організацій щодо нової стратегії на період після 2020 року.

Також програмна аналітикиня проєкту ООН Жінки Ганна Герасименко презентувала основні висновки і рекомендації гендерно відповідального оцінювання Національної стратегії захисту інтеграції ромської національної меншини до 2020 року. Оцінювання проводилося за підтримки структури ООН Жінки (в рамках проєкту «Гендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», що фінансується урядом Швеції), Офісу Ради Європи в Україні та Комітетом Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Серед його завдань якраз і було надання основних рекомендацій щодо Ромської стратегії після 2020 року, з метою забезпечення її відповідності міжнародним договорам у сфері прав людини, прав жінок та узгодженості з національною політикою щодо гендерної рівності; узгодженості з міжнародними стандартами та стандартами ЄС, що стосуються підтримки та захисту національних меншин та інтеграції ромської національної меншини; наявності інституційної основи для ефективного впровадження та моніторингу, а також наявності конкретних гендерно чутливих заходів, спрямованих на вирішення різноманітних потреб ромських жінок і чоловіків, дівчат і хлопчиків в Україні.

Так, у рекомендаціях за результатами оцінювання, зазначено, що більшість зацікавлених сторін – як з центральних, так і з місцевих інституцій, – а також з громадянського суспільства, вважають, що Ромська стратегія досі є дуже актуальною та потрібною як окрема і комплексна рамкова політика для подолання проблем множинної дискримінації, маргіналізації та соціального відчуження, з якими стикаються ромські жінки, чоловіки, дівчата та хлопці.

Проблеми уразливих ромських жінок та чоловіків множинні та комплексні, вони взаємопов’язані та потребують цілеспрямованого міжгалузевого реагування. Якщо вони залишаться лише частиною основних програм без цільової політики, вплив на інтеграцію ромських жінок та чоловіків зменшиться. Нова Ромська стратегія, як наголошено у рекомендаціях, має керуватися чіткою всебічною рамковою стратегією, в тому числі: баченням бажаних соціальних змін, чітко визначеними стратегічними цілями і результатами та, відповідно, показниками результатів, при цьому слід забезпечити гнучкість для визначення пріоритетності місцевих особливостей та потреб для заходів впливу у регіональних планах заходів.

Спираючись на накопичений досвід, а також на контекстні зміни, зміст поточної Ромської стратегії та Плану потребує серйозної переробки з урахуванням прав людини та гендерної рівності. Права людини, в тому числі права ромських жінок та дівчат, повинні стати відправною точкою у визначенні цілей та результатів бажаних змін, а також усіх заходів, які, як очікується, сприятимуть цим змінам. Повністю з рекомендаціями можна ознайомитись у розділі “Публікації” сторінки проєкту "Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні" Ради Європи: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/project-publications-minorities

У першому обговоренні майбутньої Ромської стратегії на період після 2020 року взяли участь представники і представниці ромських спільнот і організацій з різних областей, а також Міністерства культури та інформаційної політики України та радниця голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, Ірина Суслова. З вітальним словом на початку вебінару виступила програмна координаторка проєкту ООН Жінки «Гендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», Галина Мещерякова та керівниця проєкту Офісу Ради Європи в Україні «Захист національних меншин, в тому числі Ромів, та мов меншин в Україні», Земфіра Кондур.