28 вересня відбулось онлайн-обговорення з нагоди Дня загального доступу до інформації (Дня права знати). Захід організував Офіс уповноваженого ВРУ з прав людини у співпраці з проєктом «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (Проєкт) та проєктом «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Під час заходу учасники та учасниці зауважили, що право на інформацію є основою для прозорості та підзвітності органів державної влади, а також потужним інструментом боротьби з корупцією та підвищення довіри громадян до органів державної влади.
Галина Смірнова, керівниця Проєкту, зазначила: “За останній рік Україна досягла деяких успіхів у цій сфері, зокрема ратифікувала Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенцію Тромсе), що допоможе підвищити рівень дотримання в Україні права на доступ до публічної інформації, спираючись на європейські стандарти. Також було створено Координаційну раду з питань доступу до публічної інформації Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, яка стала ефективним професійним майданчиком для обговорення законопроєктів у сфері доступу до публічної інформації. Експерти Координаційної ради підготували 5 консультативних висновків до законопроектів у сфері доступу до публічної інформації та розробили Концепцію вдосконалення окремих положень законодавчих актів у сфері доступу до публічної інформації. Проєкт надав експертну підтримку роботі Координаційної ради”.
Галина Смірнова також анонсувала збірник, створений у співпраці з Офісом Уповноваженого ВРУ з прав людини експертами Ради Європи за підтримки Проєкту, “Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для запитувачів та розпорядників інформації з питань реалізації та забезпечення права на доступ до публічної інформації”, презентація якого запланована у жовтні 2020 року.
Цей збірник охоплюватиме широке коло рекомендацій у зручному форматі “запитання - відповідь” для розпорядників публічної інформації та запитувачів - від порядку подання запитів та скарг до суто технічних питань про відшкодування витрат на копіювання та друк документів.
Основними перевагами такого формату є:
- донесення єдиної офіційної позиції контролюючого органу до відповідальних працівників розпорядників публічної інформації та запитувачів;
- систематизація та оновлення знань розпорядників публічної інформації та запитувачів;
- поширення знань у нових сферах застосування законодавства про доступ до публічної інформації, особливо щодо питань доступу до інформації у форматі відкритих даних.
Учасники та учасниці дискусії зауважили, що значних викликів сфера доступу до публічної інформації зазнала внаслідок пандемії COVID-19, яка внесла зміни в роботу державних органів та виявила раніше менш помітні проблеми.
Окрім того, до проблемних моментів належить відсутність чітко визначених відповідальних за доступ до публічної інформації, неуніфіковані сайти державних органів та неналагоджена робота з електронними формами подання інформаційних запитів.
Участь у заході взяли: Олексій Кабанов, заступник начальника управління - начальник відділу з дотримання права на доступ до публічної інформації Управління моніторингу прав на звернення та інформацію Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Галина Смірнова, керівниця проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні»; Світлана Колишко, керівниця групи ініціатив з прав людини та менеджерка проєкту ПРООН в Україні “Права людини для України”; Тетяна Олексіюк, експертка Ради Європи та ПРООН з питань доступу до інформації, заступниця голови Координаційної ради; представники громадськості.
Також нагадаємо, що в межах спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи “ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”, який триватиме до 9 липня 2021 року, передбачена активна діяльність щодо підтримки сфери доступу до публічної інформації в Україні, зокрема з напрацювання змін до законодавства, підвищення обізнаності про Конвенцію Тромсе, надання експертизи для створення Інформаційного Комісара/Комісії в Україні та низка навчальних заходів.
Довідково:
Відзначення Міжнародного дня права знати було запропоновано на зустрічі громадських організацій із захисту свободи інформації, яка відбулася 28 вересня 2002 року в столиці Болгарії — Софії. Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на роз'яснення серед населення права на інформацію, на доступ до публічної інформації, популяризацію ідей свободи інформації. У 2015 ЮНЕСКО оголосила цей день «Міжнародним днем універсального права на інформацію».
