Проєкт спрямований на посилення реагування України на насильство щодо дітей, включаючи сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, в контексті збройної агресії Російської Федерації.

Проєкт  спрямований на захист і заохочення прав дітей, враховуючи особливі ризики, породжені війною, для дітей, переміщених всередині країни, примусово переміщених дітей, дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей без супроводу дорослих, відповідно до стандартів Ради Європи. Він спрямований на підвищенні ефективності механізмів створення дружніх до дітей умов і процедур правосуддя, а також на підвищенні потенціалу різних цільових груп фахівців, що працюють для дітей та разом з дітьми.

Проєкт є прямим продовженням попередніх проєктів Ради Європи "Боротьба з насильством щодо жінок та дітей" (2017-2018), "Боротьба з насильством щодо дітей в Україні, фаза II" (2020-2021) та "Боротьба з насильством щодо дітей в Україні, фаза III" (2022).

Проєкт буде реалізований в рамках Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та відбудова” (2023-2026) Відділом з прав дитини Ради Європи та у тісній співпраці з Офісом Ради Європи в Україні протягом 2023-2024 років.

З 2012 року Україна є учасницею Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротская конвенція), яка є найбільш амбітним та всеосяжним міжнародно-правовим документом, спрямованим на запобігання і захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, а також притягнення винних осіб до відповідальності та сприяння міжнародній співпраці в цих сферах.

Діяльність проєкту ґрунтується на Стратегії Ради Європи з прав дитини (2022-2027) "Права дітей в дії: від стабільної реалізації до спільного новаторства", прийнятої Комітетом міністрів у лютому 2022 року. Серед шести стратегічних пріоритетів передбачені дії, спрямовані на захист і відстоювання прав дітей у кризових та надзвичайних ситуаціях, подібних до тієї, з якою діти стикаються в Україні сьогодні.

Спираючись на результати попередніх проєктів, діяльність проєкту сприятиме та надалі керуватиметься наступними рекомендаціями та вказівками Ради Європи:

• Інтегровані національні стратегії захисту дітей від насильства (CM/Rec (2009);
• Правосуддя, дружнє до дітей (CM/Rec (2010);
• Керівні принципи поваги, захисту та реалізації права дитини в цифровому середовищі (CM/Rec (2018);
• Рекомендація про дієву опіку для дітей без супроводу дорослих та дітей, розлучених із сім’єю, у контексті міграції (CM/Rec (2019)11);
• Контрольний список і посібник для держав-членів Лансаротської конвенції із захисту дітей, які постраждали від кризи біженців, від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
• Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою.

Проєкт також сприяє впровадженню цих міжнародних стандартів і спирається на прогрес та роботу, вже проведену на національному рівні. Мета та очікувані результати проєкту відповідають наступним положенням:

• Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 18 грудня 2018 р №1027р.;
• Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 р., затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 453;
• Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001;
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція)» від 18.02.2021;
• Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки;
• Указ Президента України №398/2020 "Про невідкладні заходи із запобігання та та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства";

Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 145.

Основними партнерами та зацікавленими сторонами проєкту є Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Офіс Генерального Прокурора, Міністерство освіти і науки, Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції, Служба пробації, Радниця-Уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, профільні комітети Верховної Ради.

Громадянське суспільство також буде залучено в діяльність проєкту задля забезпечення їх діяльності та використання експертних знань. Виходячи з досвіду попередніх заходів в країні, завдяки підтримці роботи організацій громадянського суспільства можна домогтися максимального впливу і поширення результатів проєкту.

Діти в Україні, отримають переваги від більш ефективних дружніх до дітей процедур і механізмів залучення дітей-жертв в процесі правосуддя. У той же час будуть розроблені належні механізми координації різних ініціатив громадянського суспільства і держави в області виявлення, документування та підтримки переміщених дітей і дітей, які залишилися без піклування батьків. Діти та батьки в Україні отримають вигоду від покращеної системи психосоціальної підтримки з широкою мережею соціальних працівників та дитячих психологів, які можуть запропонувати підтримку навіть віддалено.

Цільовими групами проєкту є фахівці, які працюють у системі догляду за дітьми, судових та правоохоронних органах України; державні службовці; організації громадянського суспільства та громадяни; органи державної влади (органи управління, законодавчої та виконавчої гілок влади).