Навіть якщо більшість із нас має уяву, що собою являє глобалізація, її концепція є складною, а її зв’язки з правами людини численні.
Термін «глобалізація» використовується для опису цілої низки економічних, культурних, соціальних і політичних змін, які сформували світ за останні 50 з гаком років, від знаменитої великої революції в сфері інформаційних технологій до зменшення національних та геополітичних кордонів, що постійно розширюються, транснаціонального переміщення товарів, послуг і капіталу. Зростаюча гомогенізації споживчих смаків, зміцнення і розширення корпоративної влади, різке збільшення багатих і бідних, «Мак-Дональдизація» їжі і культури, а також зростання скрізь ліберально-демократичних ідей — це все в тій чи іншій формі належить до глобалізації.¹ 

Шалмалі Гуттал

Глобалізація може бути описана як більш тісна економічна інтеграція всіх країн світу в результаті лібералізації та подальшого збільшення об’єму і різноманітності міжнародної торгівлі товарами і послугами, падіння цін на транспорт, зростання інтенсивності міжнародного проникнення капіталу, величезного зростання глобальної робочої сили і прискореного поширення технологій у світовому масштабі, зокрема зв’язку.
Парламентська Асамблея Ради Європи

Незалежно від того, яке визначення ми обираємо для ідентифікації, глобалізація сьогодні має вплив практично на всі основні сфери життя і соціальної організації. Глобалізація є скрізь, вона має як негативні, так і позитивні аспекти.

Глобалізація начебто несе відповідальність за порушення прав людини, з одного боку, але з іншого — дозволяє рухам за права людини протистояти крайнощам та негативному впливу. Глобалізація призводить до низьких цін, що виплачуються фермерам за їх зернові, і збільшує стимул створювати незадовільні умови праці, включаючи використання дитячої праці.

Однак глобалізація також дозволяє створити такий рівень зв’язків, що приводить до виникнення глобальних правозахисних рухів, наприклад, до створення чесної торгівлі, для зменшення використання дитячої праці і поширення культури універсальних прав людини.

Чи можете ви навести один позитивний і один негативний приклад глобалізації із вашого власного досвіду?

Вплив глобалізації

В економічній сфері глобалізація асоціюється з розвитком капіталізму як економічної системи, часто на основі віри в саморегулювання ринків. Глобалізація сприяла розвитку економічної свободи і нібито підняла рівень життя в усьому світі, навіть якщо у відносному вираженні розрив між багатими і бідними зростає.

Глобалізація пов’язана з розвитком міжнародної торгівлі і глобального розподілу виробництва товарів і послуг за рахунок скорочення бар’єрів у міжнародній торгівлі, таких як тарифи, експортні мита і імпортні квоти та скорочення обмежень на пересування капіталу та інвестицій.
Глобалізація процесів аутсорсингу і периферії прискорюється. Транснаціональні корпорації (ТНК) можуть інтенсивно використовувати невеликі і середні підприємства, за найнижчою можливою ціною на світовому рівні через аутсорсинг. Для малих та середніх підприємств, можливо, важко протистояти глобальній конкуренції та забезпечити права своїх працівників/працівниць. ТНК не так легко притягнути до відповідальності за порушення прав людини, за умови коли корпорація юридично зареєстрована в одній державі, в той час як вона веде свою діяльність в іншій.
Глобалізація також вплинула на приватизацію комунальних підприємств і товарів, таких як вода, здоров’я, безпека і навіть управління в’язницями. Нещодавно інші товари, такі як насіння або ліки, були віднесені до економічних благ і інтегровані в торгові угоди.

Глобалізація зробила свій внесок у розвиток корпоративної соціальної відповідальності і в занепокоєння про підзвітність неурядових суб’єктів, таких як транснаціональні корпорації, за їх діяльність, зокрема за негативний вплив на довкілля, на громади і так далі. Сьогодні ми можемо також побачити збільшення кількості компаній, що розробляють кодекс поведінки своєї діяльності. Споживчі бойкоти і кампанії також змусили ТНК бути більш уважними до соціальної відповідальності та ризику щодо їхньої репутації.

Глобальні міжнародні економічні інституції

Міжнародний валютний фонд (МВФ) надає консультації з питань політики та фінансування для країн-членів, що зазнають економічних труднощів, а також працює з країнами, що розвиваються, щоб допомогти їм досягти макроекономічної стабільності і скорочення бідності. Умови МВФ являють набір стратегій або «умов», які МВФ вимагає в обмін на фінансові ресурси. Права людини не інтегровані або інтегровані дуже мало в політику Міжнародного валютного фонду, основними питаннями роботи якого є економічний і валютний порядок.

Світовий банк надає кредити країнам, що розвиваються, з метою скорочення масштабів бідності, приймаючи рішення щодо зобов’язань сприяти іноземним інвестиціям, міжнародній торгівлі та полегшенню капіталовкладень. Маючи важливий вплив на країни, що розвиваються, і навіть незважаючи на те, що він представляє 186 країн, Світовим банком керує невелика кількість економічно сильних  країн. У 1990-ті роки Всесвітній банк і МВФ формували політику, яка включала дерегуляцію та лібералізацію ринків, приватизацію і зменшення розміру державного сектора.

Світова організація торгівлі (СОТ) є організацією, яка контролює і лібералізує міжнародну торгівлю. Створена у 1995 році, СОТ займається регулюванням торгівлі між країнами-членами, забезпечує основу для переговорів та оформлення торгових угод і процес вирішення спорів, спрямованих на забезпечення дотримання учасниками угод СОТ. 

Який вплив має глобалізація на вашу організацію або школу?

У політичній сфері зросло занепокоєння впливом внутрішніх подій однієї країни на іншу. Це призвело до наслідків, таких як зовнішня політична підтримка лідерів, які в іншому випадку користуються малою внутрішньою легітимністю. Концентрація економічної і фінансової влади призводить до зниження впливу національних політичних діячів і впливу на демократичні процеси. Сукупна нерівність у розподілі багатства збільшує нерівність, напруженість у суспільстві і загрожує ефективному доступу всіх до соціальних прав. Багато торговельних угод вирішуються урядами без будь-якої участі громадськості у процесі прийнятті рішень. Інтереси прав людини рідко враховуються у торгових угодах, навіть якщо ці угоди можуть мати вплив на права людини.
Однак глобалізації також приписують підтримку поширення демократії і більшої обізнаності щодо прав людини. Незважаючи на величезні технологічні прогалини, їх політичні наслідки включають демократизацію ЗМІ через сайти соціальних мереж, в результаті чого організовуються рухи для підвищення політичної відкритості, щоб покласти край безкарності корупції і зловживанню владою, а також для поліпшення політичного представництва.

У сфері культури глобалізація пов’язана з розвитком мереж зв’язку, зі знанням і з ідеологічним дискурсом навколо глобалізації, як необхідного кроку на шляху до глобального щастя.
Глобалізація зумовила розвиток загального способу життя і споживчих звичок. Культурна глобалізація також впливає на висвітлення у ЗМІ, в результаті чого людські трагедії потрапляють до нашої пильної уваги і відбувається мобілізація сумління світу в світлі величезних потоків населення. «Глобалізація ЗМІ» також призвела до того, що великі монополії контролюють наші ключові глобальні засоби масової інформації з усіма ризиками упередженості і необ’єктивності, які вони можуть мати.
Глобалізація посилила розвиток іншого відчуття спільноти, наприклад існування цифрових спільнот. Вона також сприяла обміну і досконалості з мистецтва і дала імпульс для появи нових музичних жанрів і фьюжину в приготуванні їжі! Все більше людей стають обізнаними в культурній глобалізації, тому ми стурбовані тим, що ми споживаємо, наприклад, умовами праці та навколишнім середовищем, при яких виробляються продукти, які ми купуємо.

В умовах глобалізації міжкультурний діалог став потребою для міжнародної солідарності, а також для загальної поваги прав людини. Чи не в останню чергу глобалізація викликала розвиток опору культур до глобалізації і рухів до «іншого світу».

У соціальній сфері глобалізація суттєво вплинула на рівні і умови зайнятості та на соціальні права працівників. Глобальна конкуренція, яка супроводжується переселенням і оффшорингом, підштовхує компанії переносити виробництво в країни, де зарплати та соціальний захист працівників є більш низькими. В результаті профспілки і робітники в багатших країнах «змушені» погоджуватися на менш сприятливі умови, які часто називають соціальним демпінгом.
Профспілки були одними із найбільш зацікавлених і активних критиків процесів глобалізації. Конференція профспілок Європейського Союзу, наприклад, закликала дотримуватися засад, які підтримують сталий розвиток. Вони мають включати:

• багатосторонні структури для захисту мігрантів/мігранток;
• багатосторонні структури для сприяння соціальному захисту;
• багатосторонні структури для просування гідної і справедливої роботи як ключового інструменту для зменшення бідності;
• багатосторонні структури для захисту прав трудящих, безпеки харчових продуктів, здоров’я, освіти, гендерної рівності і повної самостійності жінок.²

Краща глобалізація?

Ми вважаємо, що домінуюча ідея глобалізації має перейти від менш вузької зайнятості питаннями ринків до більш широкої зайнятості питаннями людей. Соціальний вимір глобалізації стосується роботи, здоров’я та освіти, однак він виходить далеко за межі цього. Це вимір глобалізації, яку відчувають люди в своєму повсякденному житті і діяльності: сукупність їх прагнень для демократичної участі і матеріального благополуччя. Краща глобалізація є ключем до кращого і безпечного життя людей усього світу в ХХІ столітті.
МОП, Всесвітня комісія з соціальних аспектів глобалізації

Критика шляху глобалізації — це організоване ставлення до людей як до сторони гло- балізації, що ігнорується. У той час, як капітал і товари користуються зростаючою свободою пересування, свобода пересування людей не користується якимось послабленням умов. Незважаючи на це, глобалізація супроводжується збільшенням міграції, легальної та нелегальної, або з економічних причин, або через екологічні катастрофи.

Сьогодні глобалізація не обмежується згаданими вище явищами. Важливим аспектом, включеним до глобалізації, є стан глобального навколишнього середовища з проблемами виснаження озонового шару, зменшення біорізноманіття, погіршення земель, забруднення повітря і води, екологічних катастроф, розливів нафти, повеней, засух через зміни клімату, поводження з відходами, розповсюдження ядерної зброї, вирубка лісів і так далі. Це також впливає на маси людей і, як наслідок впливу глобалізації на навколишнє середовище, може спричиняти потоки біженців/біженок.

Стандарти справедливої торгівлі

Стандарти справедливої торгівлі — це набір мінімальних стандартів для соціально відповідального виробництва і торгівлі, які мають на меті підтримку розвитку бідних і маргінальних дрібних фермерів і робітників плантацій. Стандарти справедливої торгівлі стосуються трьох сфер сталого розвитку: соціального, економічного та екологічного.
З точки зору соціального розвитку, фермерські організації повинні мати демократичну структуру і прозоре управління для забезпечення ефективного контролю її членами; організація має також мати потенціал для сприяння соціально-економічному розвитку своїх членів без будь-якої дискримінації.
Критерії економічного розвитку забезпечують здатність організації ефективно експортувати свою продукцію і ефективно адмініструвати премії чесної торгівлі (гроші виплачуються на вершині ціни узгодженої чесної торгівлі для інвестицій у соціальні, екологічні проєкти чи проєкти економічного розвитку) на прозорій і демократичній основі від імені своїх членів.
Критерії екологічного розвитку покликані зробити охорону навколишнього середовища невід’ємною частиною управління фермерським господарством. Є правила, що захищають фермерство і трудящих, пов’язаних із використанням хімічних речовин, розміщенням відходів та охороною природних ресурсів. Стандарт також забороняє використовувати генетично модифіковані організми.³

Глобалізація

У відповідь на фінансово-економічну глобалізацію багато представників громадянського суспільства виступають проти недостатнього регулювання прав великих багатонаціо- нальних корпорацій, а також проти негативного впливу торгових угод і дерегулювання фінансових ринків — кожен з них сприяє порушенню прав людини, безпеки робочих місць, шкоді навколишньому середовищу і навіть підриває здатність національних урядів у підтриманні цих стандартів. Ці групи та особи сприяють тому, що вони називають «глобалізацією з людським обличчям». Це різко відрізняє її від економічної глобалізації, в рамках якої компанії знехтували людьми і правами людини.
Цей міжнародний рух, який зазвичай називається антиглобалізаційним, або рух за зміни глобалізації, об’єднує профспілки, екологічні неурядові організації, політичні, правозахисні, наукові кола, жіночі організації та всіх, хто зацікавлений у створенні більш справедливого світу, який, відповідно до їх переконань, не може існувати до тих пір, доки дерегулювання та глобальна конкуренція торгівлі є основними цінностями економічного співробітництва і розвитку.

Гасло «Думай глобально, дій локально» стало відомою фразою про те, що стало локальним рухом. Фраза була вперше використана в контексті навколишнього середовища стосовно міського планування, але швидко поширилася на сфери соціальної справедливості та освіти, а також вказує на підвищення рівня обізнаності про всі зв’язки між місцевими діями, місцевими рішеннями і використанням або зловживанням глобальними ресурсами. Локальний рух можна розглядати як відповідь, наприклад, глобалізації економіки, де вплив на довкілля або порушення прав людини пов’язані з виробництвом продукту, може відбутися в іншій країні, ніж в країні, де відбулася покупка. Водночас можливості цього руху стають все більш глобальними і можуть бути використані для подальших місцевих цілей.

Усвідомлення проблем глобалізації значно  збільшилося за останні десятиліття і зросли вимоги до більшої підзвітності міжнародних органів. Рішення, які раніше, приймалися урядами, банківськими і торговими органами, міжнародними організаціями та державними установами за закритими дверима, в даний час відкриті і інтенсивно обговорюються публічно. Обурення і протести також стали глобальним явищем, протести відбуваються на кожному континенті. ⁴

Всесвітній соціальний форум (ВСФ)

ВСФ визначається як відкрите місце зустрічі, де громадські рухи, мережі, НУО та інші організації громадянського суспільства, на відміну від неолібералізму, зібралися разом, щоб продовжити свої роздуми і обговорити ідеї демократично, сформулювати пропозиції, вільно поділитися своїм досвідом, створити мережу для ефективних дій. З першої світової зустрічі в 2001 році він прийняв форму постійного світового процесу пошуку і побудови альтернатив неоліберальної політики. Всесвітній соціальний форум також характеризується плюралізмом і різноманітністю,  є неконфесійним, неурядовим і позапартійним. Всесвітній соціальний форум не є ані групою, ані організацією. ВСФ сприяв створенню багатьох регіональних соціальних форумів, а також місцевих та національних соціальних форумів.

Як глобалізація може бути «гуманізована»?

Глобалізація і права людини

Глобалізація сама по собі не порушує прав людини; головною її турботою є те, що вона негативно впливає на реалізацію загальних прав людини в усьому світі. Ці проблеми включають в себе зобов’язання з прав людини з неурядових суб’єктів, наприклад транснаціональних компаній, посилені тим, що національні уряди у зв’язку з економічною і політичною глобалізацією мають більш обмежений контроль над соціально-економічними процесами. Інший приклад стосується першочерговості урядових рішень щодо прав людини, які знаходяться під питанням, особливо коли економічна політика урядів залежить від ринкових коливань та дій іноземних інвесторів, а також врегулювання торгових суперечок.

Деякі з прав людини, що поставлені на карту перед обличчям глобалізації:

• права на рівність і гідність і недискримінацію, наприклад, через погане здоров’я та умови безпеки для працівників у країнах, що розвиваються;
• права на здоров’я, харчування і житло, зокрема шляхом введення торгових бар’єрів у країнах, що розвиваються, або через купівлю орних земель в країнах Африки та Азії для виробництва експортних культур або біопалива;
• право на працю, наприклад, через вивезення промисловості в країни з дешевою робочою силою і де можуть застосовуватися нижчі соціальні стандарти;
• права на життя, наприклад, за допомогою торгових угод, які роблять недоступними ліки для людей в бідних країнах;
• право на володіння майном, наприклад, через виселення у випадках великих інфраструктурних проєктів, таких як будівництво гребель або трубопроводів;
• право на здоров’я і здорове довкілля, наприклад, шляхом концентрації небезпечних відходів у країнах, що розвиваються, або через відсутність міжнародного консенсусу щодо дій в сфері зміни клімату, які будуть вживати уряди;

• право на захист від шкідливих форм роботи та експлуатації, наприклад, з боку урядів, що терпимо ставляться до шкідливих форм роботи, щоб не втратити інтерес іноземних інвесторів;
• права корінних народів на їх культуру і розвиток, наприклад, через вирубки лісів і/ або сильного забруднення, які руйнують території, на яких живуть корінні громади, промислової експлуатації їх земель і експропріації.

Угоди СОТ часто мають наслідки для прав людини, навіть якщо вони не обов’язково згадують права людини. Наприклад, угода СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), прийнята у 2001 році, містить вимоги про те, що закони держав мають відповідати за захист авторських прав, у тому числі в таких секторах, як фармацевтична промисловість, та інших патентах. Для держав, які не мають фінансових ресурсів для оплати патентованих лікарських препаратів або можливості виробляти свої власні дженерики, ця вимога вступає в протиріччя з правом на здоров’я (і зобов’язаннями тієї ж держави в цьому відношенні).

У 2004 році Всесвітня комісія МОП з соціального виміру глобалізації оприлюднила доповідь «Справедлива глобалізація: створення можливостей для всіх», в якій заявила про необхідність поваги до прав людини в процесі глобалізації. Комісія визначила 9 заходів, яких необхідно дотримуватися для досягнення цієї мети:
Акцент на людях. Вимоги людей мають бути виконані: повага їх прав, культурної самобутності і самостійності; гідна праця та розширення прав і можливостей місцевих громад, в яких вони живуть. Гендерна рівність має важливе значення. 
Демократична і ефективна держава. Держава повинна мати можливість керувати інтеграцією у світову економіку, а також забезпечити соціальні та економічні можливості і забезпечення..
Сталий розвиток. Мають бути забезпечені взаємодоповнюючі основи економіч- ного розвитку, соціального розвитку та охорони навколишнього середовища на місцевому, національному, регіональному і глобальному рівнях.
Продуктивні і справедливі ринки. Установи мають сприяти розвитку можливостей і підприємництва в умовах нормально функціонуючої ринкової економіки.

Справедливі правила. Світова економіка має пропонувати рівні можливості та доступ для всіх країн і визнавати різноманітність у національних можливостях і потребах розвитку.
Глобалізація із солідарністю. Глобалізація має допомогти подолати нерівність як всередині країн, так і між країнами і сприяти ліквідації бідності.
Більша підзвітність перед людьми. Державні і приватні суб’єкти мають нести демократичну відповідальність за політику, яку вони переслідують, і дії, які вони виконують.
Більш глибокі партнерські відносини. Діалог і партнерство між суб’єктами в глобалізації — міжнародні організації, уряди і парламенти, ділові кола, профспілки, громадянське суспільство — як найважливіший демократичний інструмент.

Ефективна Організація Об’єднаних Націй. Сильніша і ефективніша багатостороння система для створення демократичної, законної і узгодженої основи для глобалізації.⁶

Хто несе відповідальність?

Amnesty International, наприклад, виступала проти дій нафтотрейдера Trafigura. У 2010 році компанія Trafigua була визнана винною голландським судом у доставці небезпечних відходів в Амстердам, приховуючи їх природу, і їх експорт на Берег Слонової Кістки. В результаті 15 людей загинули і понад 100 тисяч звернулися за медичною допомогою, отримавши безліч проблем зі здоров’ям. Цікаво, що голландське переслідування зосереджене тільки на події в Нідерландах. Його ігнорування впливу від скидання відходів в Кот-Д’Івуарі відображає проблему переслідування дій компаній за кордоном. Це відповідь на безперешкодний пошук переваг, в результаті чого правозахисне співтовариство досягло успіхів у кількох сферах прав людини, наприклад, роз’ясненні права на розвиток, розвиток можливості судового розгляду економічних, соціальних і культурних прав і розвиток принципів Глобального договору ООН.

Десять принципів Глобального договору ООН⁷

Принцип 1: Ділові кола мають поважати та дотримуватись підходу щодо захисту міжнародно-визнаних прав людини.
Принцип 2: Ділові кола не повинні брати участь у порушенні прав людини.
Принцип 3: Ділові кола мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати право на колективні переговори.
Принцип 4: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та обов’язкової праці.
Принцип 5: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дитячої праці.
Принцип 6: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дискримінації при прийомі на роботу та в професійній діяльності. 
Принцип 7: Ділові кола мають підтримувати обережний підхід до екологічних завдань.
Принцип 8: Ділові кола мають реалізовувати ініціативи щодо підтримки посилення екологічної відповідальності.
Принцип 9: Ділові кола мають заохочувати розроблення та розповсюдження екологічно безпечних технологій. 
Принцип 10: Ділові кола мають боротися проти усіх видів корупції, включаючи здирництво та хабарництво.

Негативний вплив фінансової кризи 2008 року на права людини, як результат глобальних фінансових рухів, було відзначено Комісаром Ради Європи з прав людини під час візиту до Португалії у травні 2012 року. «Через фіскальні заходи жорсткої економії, що реалізуються і дотепер у Португалії, надмірно страждають права людей з найбільш уразливих соціальних груп, особливо дітей, літніх людей та ромів. Португалія є державою – учасницею Європейської соціальної хартії, відповідно до якої вона зобов’язалася ефективно захищати всіх осіб, які живуть або ризикують, живучи в ситуації соціальної ізоляції і бідності. Зайнятість, житло, освіта і соціальна та медична допомога є життєво важливими соціальними правами, які не можуть бути проігноровані навіть у період економічної кризи», — сказав Нільс Муйжніекс. Комісар із занепокоєнням відзначив, що понад 20% дітей і літніх людей живуть на межі бідності.

Ви знаєте, де ваш мобільний телефон  був  розроблений, виготовлений, зібраний і упакований?

Молодіжні організації та глобалізація

Глобалізація і молодь

Молоді люди у зв’язку з їх переходом до дорослого життя ще більш уразливі до коливань економічного, соціального, культурного і політичного порядку, ніж інші групи у суспільстві. Доповідь ООН Світова молодь 2011 року⁸ показала, що в 2010 році глобальний рівень безробіття серед молоді склав 12,6%, що значно перевищує глобальний рівень безробіття серед дорослих, який становить 4,8%. У 2011 році близько 152 млн молодих робітників жили в сім’ях, які були за межею бідності, включаючи 24% від загального обсягу працюючих бідних. Перехід до дорослого життя займає більше часу. Особливо кидається в очі жіноче безробіття серед молоді, яке становить 39,4% на Близькому Сході і 34,1% — у Північній Африці. У 2011 році в країнах, що розвиваються, проживало 87% молоді світу, яка часто має неповну зайнятість і працює у неофіційному секторі економіки в поганих умовах.

Глобалізація для молодих людей, хоча і не для всіх, означає більше інформації, більше можливостей для того, щоб побачити більше мобільності, різноманітності у виборі культури і способу життя, і більше можливостей для розвитку мереж по всьому світу зі своїми однолітками для висловлення солідарності. Молоді люди беруть активну участь у рухах щодо зміни глобалізації, багатьох молодіжних організаціях, з глобальною присутністю, намагаються стати активними героями процесів і партнерств щодо більш справедливої глобалізації.

У 2004 році Молодіжний сектор Ради Європи організував молодіжний захід під назвою «Наскільки великий ваш світ? — Європа, Молодь та Глобалізація». 317 молодих людей з 83 країн зібралися разом, щоб обговорити свій досвід і сприйняття життя в умовах глобалізації, а також позиції Європи в світі і розробити ефективні дії у відповідь на наслідки глобалізації з метою сприяння ефективному управлінню та захисту людської гідності в усьому світі. Учасники відзначили відсутність доступу до соціальних прав, наприклад, роботи і освіти, і гідного рівня життя, як основної проблеми. Учасники заходу підкреслили особливу відповідальність Європи як регіону, який отримує велику користь від економічної глобалізації і як такий, що може «дозволити собі» бути будинком ліберальних демократій як приклад для інших частин світу, а також звернули увагу на сприйнятті молодих людей як активістів/активісток на сьогоднішній день, а не розглядали їх як суб’єктів майбутнього, в якому і дорослі більше не зможуть утримувати владу.⁹

Стажування в Європі

У контексті глобалізації молоді люди знаходяться під великим тиском жорсткої конкуренції на ринку праці, а також використовують практику як можливість для підвищення їх компетентності. Провівши опитування майже 4000 стажерів по всій Європі, Європейський молодіжний форум звернув увагу на дуже важливу сферу для молодих людей в Європі, тобто сферу стажування. 25% сказали, що вони отримали відповідну винагороду і 37% сказали, що вони завершили три і більше стажувань. Один стажер, який завершив у цілому чотири стажування, підсумував свій досвід: «Роботодавці знають, що можуть піти, не заплативши стажеру, тому що випускники «потребують» досвіду, і, як наслідок, роботодавці очікують когось, хто з початкового рівня роботи знатиме все вже в перший день».¹⁰

Молодіжний активізм за справедливу глобалізацію набирає форми навчальних та інформаційно-просвітницьких кампаній, акцій протесту, кампаній, публікацій та страйків. Вони можуть бути ініційовані особами, окремими організаціями або великими коаліціями. Вони можуть бути місцевими, національними або міжнародними. Річна програма діяльності Європейських молодіжних центрів регулярно включає діяльність молодіжних організацій, які виступають за глобалізацію людства. Нижче наведені лише деякі приклади дій молодіжних організацій.

Європейська координація Via Campesina (ECVC)

ECVC об’єднує організації фермерів і аграрних робітників, що виступають за іншу харчову і аграрну політику на основі більшої законності, справедливості, солідарності та стійкості.

Федерація молодих європейських зелених — глобальний порядок денний (FYEG)

FYEG об’єднує молоді екологічні і зелені політичні групи зі всієї Європи. У своїй загальній політичній заяві FYEG демонструє занепокоєння з приводу впливу транснаціональних компаній на навколишнє середовище і відсутність демократичного управління в установах, таких як Світовий банк, МВФ і СОТ, одночасно вимагаючи введення податку Тобіна на спекулятивні грошові перекази і введення контролю демократичних інституцій за проєктами інфраструктури для транспорту, енергетики, телекомунікацій.

Міжнародний рух «Соколи» — Соціалістичний інтернаціонал виховання (IFM - SEI)

IFM – SEI розробив в 2011 році проєкт «Волонтерство проти бідності» з метою створення сильної мережі молодих добровольців з Африки, Азії, Європи і Латинської Америки для підвищення обізнаності про молодіжну бідність і боротьбу за гідну працю.

Міжнародна цивільна служба — добровільні трудові табори (SCI)

SCI організовує добровільні проєкти вже більше 90 років як засіб просування і формування культури миру, одночасно підтримуючи місцеві громади. Щороку тисячі добровольців працюють в міжнародних добровільних проєктах, організованих у багатьох країнах у всьому світі.

Всесвітня асоціація дівчат-гайдів і дівчат-скаутів — Глобальний фонд дівчат

Ця ініціатива спрямована на сприяння змінам життя дівчат і молодих жінок у всьому світі шляхом надання їм цінних навичок, знань і можливостей. Фонд націлений здобути 10 мільйонів фунтів стерлінгів до червня 2014 року для створення і розвитку відповідних проєктів і програм, які забезпечуватимуть кожній дівчині можливість здійснити повне дослідження її потенціалу.

Посилання

1 Шалмалі Гуттал,«Глобалізація» в розвитку на практиці, vol. 17 no. 4/5, August 2007, pp. 523-531 www.jstor.org/stable/25548249
Постанова Виконавчого комітету ЄКП з соціальних аспектів глобалізації, 2005р.: www.etuc.org/a/365
2  
3 Фонд чесної торгівлі: Стандарти чесної торгівлі. www.fairtrade.org.uk/what_is_fairtrade/fairtrade_certification_and_the_fairtrade_mark/fairtrade_standards.aspx
4 en.wikipedia.org/wiki/List_of_Occupy_movement_protest_locations
5 www.forumsocialmundial.org.br/dinamic/us/boaventurapor.php
6 Адаптація з Справедливої глобалізації: створення можливостей для всіх, Міжнародна організація праці, Женева, 2004 рік.
7 www.unglobalcompact.org/AboutTheGC/TheTenPrinciples/index.html 
8 Зайнятість молоді: Перспективи молоді в отриманні достойної роботи в час змін http://unworldyouthreport.org/index.php 
9 Рада Європи, 2005 рік: www.coe.int/t/dg4/youth/Source/Resources/Publications/2005_How_Big_is_your_world.pdf
10 Європейський молодіжний форум, розповіли інтерни: http://issuu.com/yomag/docs/yfj_internsrevealed_web
11 Ювілейна кампанія боргів 2008 року
12 www.globalissues.org/article/26/poverty-facts-and-stats
Richard Falk, Опір «Глобалізації зверху» через «Глобалізацію знизу» в редакції Дж.Біллса, Глобалізація і політика опору, Basingstoke: Palgrave, 2001
Global Finance Magazine: www.gfmag.com
Міжнародна рада у справах політики з прав людини, «Права людини в глобальній економіці, Доповідь з колоквіуму», Женева: ICHRP, 2010, доступна за адресою: www.ichrp.org/files/documents/185/210_human_rights_global_economy_colloquium_report.pdf
Наомі Кляйн, Без логотипа: спрямування на забіяк, London: Flamingo, 2000
Шалмалі Гуттал, «Глобалізація» в розвитку на практиці, vol. 17 no. 4/5, August 2007