Конвенція про права дитини

У Законі про права людини вказано, що дитина — це будь-яка людина віком до 18 років. Згідно з оцінкою ЮНІСЕФ за 2014 рік загальна кількість дітей у світі становить 2,2 млрд. Кількість дітей в Європі, ймовірно, складає близько однієї десятої від цього числа — тобто близько 200 мільйонів (The State of the World’s Children 2014 In Numbers: Every Child Counts).

Діти — теж люди, тому вони мають точно такі самі права людини, що й дорослі. Однак визнано, що діти потребують особливого піклування і допомоги, з цієї причини вони також мають «свій» договір про права людини — Конвенцію про права дитини (КПД).

КПД затверджена Організацією Об’єднаних Націй в 1989 році і вступила в силу 2 вересня 1990 року. КПД поширюється на всіх дітей віком до 18 років у тих країнах, які прийняли Конвенцію, і майже кожна країна світу прийняла її. Тільки Сполучені Штати Америки і Сомалі не ратифікували Конвенцію.

Чому КПД є настільки важливою?

КПД — це найбільш широко ратифікований інструмент з прав людини у світі. Він виступає орієнтиром в історії прав дітей, тому що це був перший юридично обов’язковий міжнародний документ, прийнятий спеціально на захист прав дитини.

КПД не надає дітям більше прав, ніж іншим людям, але вона визнає необхідність у додаткових гарантіях для того, щоб забезпечити те, що діти здатні користуватися правами людини, які має кожна людина. Це стосується міжнародних договорів, що охоплюють повний спектр прав людини: громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні.

КПД дозволила зробити великий крок щодо захисту дітей, оскільки згідно з КПД діти — це особистості, які мають права і обов’язки, за рахунок яких вони можуть розвивати свої здібності. Крім того, у КПД визначені певні засади, що домагаються виконання прав дитини.

Якщо кожна дитина, незалежно від її статі, етнічного походження, соціального статусу, мови, віку, національності або релігії, має ці права, то діти також мають нести відповідальність за повагу один до одного гуманним способом. Якщо діти мають право на захист від конфлікту, жорстокості, експлуатації та зневаги, то вони також відповідальні не залякувати або не спричиняти шкоду один одному. Якщо у дітей є право на чисте довкілля, то вони також несуть відповідальність і мають зробити все можливе, щоб піклуватися про навколишнє середовище.¹

Чому деякі права дитини важче захищати, ніж права дорослих?

Як працює КПД?

Країни, які прийняли КПД, мають звітувати кожні 5 років перед Комітетом з захисту прав дитини про результати, які були досягнуті у забезпеченні виконання прав, передбачених у Конвенції. Іншим організаціям також рекомендується надавати звіти, а неурядові організації постійно збиратимуть дані про можливі порушення Конвенції, що не увійшли до офіційного звіту з боку уряду.
Комітет з захисту прав дитини складається з незалежних експертів. Після розгляду всіх представлених звітів — з боку уряду і неурядових організацій — після проведення засідання в Женеві для опитування представників уряду Комітет видає низку заключних зауважень. Ці зауваження зроблені у формі рекомендацій, які мають виконувати країни, щоб внести зміни і покращити ті галузі, щодо яких Комітет вважає, що Конвенція не виконується належним чином. Комітет проводитиме постійні перевірки, чи виконуються ці рекомендації, поки уряд не надасть свій наступний звіт.

Яку інформацію щодо прав дитини у вашій країні ви включили б до звіту, що надається Комітету з захисту прав дитини?

Факультативні протоколи до Конвенції про права дитини

Є два факультативних протоколи до Конвенції про права дитини, що прийняті у травні 2000 року і контролюються Комітетом з захисту прав дитини. Перший Факультативний протокол стосується залучення дітей у збройні конфлікти, а другий є Факультативним протоколом з питань торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії. У червні 2011 року Генеральна Асамблея ООН з захисту прав людини ухвалила проєкт третього Факультативного  протоколу щодо порядку розгляду Комітетом скарг стосовно порушення прав дітей. Новий протокол дозволить Комітету з захисту прав дитини розглядати скарги від дітей та їх представників про порушення їхніх прав.

Важливі риси КПД

КПД включає 54 статті, в яких описаний повний і детальний спектр прав — громадянських, політичних, культурних, соціально-економічних, і всі вони є основою для захисту прав людини у віці до 18 років. КПД основана на трьох категоріях прав і керується чотирма основними принципами.

Категорії «Три П»

Правозахисні статті Конвенції про права дитини можна згрупувати за трьома категоріями, які часто називають «Три П» (англ. «Three Ps» — participation, protection, provision), тобто категорії участі, захисту та забезпечення.

Перша категорія — участь — була (і залишається) дуже інноваційною і відображає розуміння дітей як суб’єктів права, а не об’єктів захисту згідно з Конвенцією. Багато дорослих людей і членів організацій вважають дітей не здатними самостійно мислити, а їх уподобання і висновки — не важливими, принаймні, при прийнятті рішень про їх соціальний захист. Однак Конвенція висуває ідею сприйняття дітей як людей, чиї бажання дійсно мають враховуватися. Згідно з Конвенцією діти мають право на гідність і гідне ставлення до себе вже тому, що вони є людьми, незалежно від їхнього віку. Відношення до дітей з гідністю дозволяє їм бути незалежними та висловлювати свої побажання і думки, як тільки вони здатні робити це. А врахування їх побажань і думок є важливим фактором у прийнятті рішень стосовно дітей.

Крім визнання прав дітей на участь, Конвенція також визнає, що діти можуть потребувати особливого захисту, наприклад, від жорстокого поводження, насильства, експлуатації та зневаги.
Третя категорія — забезпечення — охоплює необхідні права, виконання яких необхідне для елементарного виживання і повноцінного розвитку дитини, наприклад, право на забезпечення достатнім харчуванням, чистою водою, житлом, формальною освітою і охороною здоров’я.

Наскільки ви прислуховуєтеся до молоді і поважаєте бажання молоді, з якою ви працюєте?

Дитячий парламент у Фінляндії

В Інтернеті розроблений інтерактивний віртуальний дитячий парламент Фінляндії. Ця віртуальна конструкція надає представникам місце, незалежно від часу і розташування, де можна взаємодіяти між собою і розвивати свою діяльність.
Правління та комітети Дитячого парламенту зустрічаються щотижня в Інтернеті в чатах, обговорюють питання і готуються до майбутніх пленарних засідань. Члени Дитячого парламенту обговорюють проблеми онлайн на форумах, реагують на результати дослідження, надані з боку керівництва, і проводять двотижневі пленарні засідання на сайті. Правління і всі діти також зустрічаються особисто. http://www.lastenparlamentti.fi

Чотири принципи

В основі Конвенції лежать чотири керівних принципи, або загальні вимоги до виконання всіх прав, закріплених у договорі. Ці принципи також розглядаються як окремі статті у договорі. Коли Комітет ООН з прав дитини розробив Керівництво для звітування щодо виконання прав згідно з Конвенцією, ці принципи були перераховані як окремі питання, які необхідно внести до звіту.

Принцип 1: Недопущення дискримінації (стаття 2)

Стаття про недопущення дискримінації є необмеженою: вона забороняє дискримінацію за перерахованими причинами, але й забороняє інші форми, що не згадані в точній формі. Однакові можливості мають надаватися дівчатам і хлопчикам, працездатним дітям та дітям з інвалідністю, мусульманам, індусам і християнам, багатим і бідним і так далі.

Принцип 2: Врахування інтересів дитини (стаття 3)

Цей принцип стосується дітей, які є повноправними людьми, чиї інтереси мають враховуватися. Принцип враховує навіть більше: він не просто стверджує, що потреби дітей є важливими, він говорить, що врахування проблем має бути головним чинником у прийнятті рішення стосовно виконання прав дитини. Це не обов’язково означає, що слід робити все, що забажає дитина з будь-якого приводу, а іноді стороння людина виступає кращим суддею на захист інтересів дитини, особливо в довгостроковій перспективі.

Хто, на вашу думку, повинен приймати рішення про те, що є кращим для дитини: батьки, дитина або державні органи?

Принцип 3: Право на життя, виживання і розвиток (стаття 6)

Цей принцип набагато ширший, ніж здається на перший погляд: він накладає зобов’язання на держави, які підписали КПД, контролювати не лише фізичний розвиток дітей, але й їх ментальний, духовний, моральний, психологічний та соціальний розвиток. Уряди мають «створити середовище», яке найкраще підходить для підготовки кожної дитини до самостійного життя у вільному суспільстві.

Принцип 4: Повага до поглядів дитини (стаття 12)

Цей принцип вже частково розглянутий в рамках категорії «участі», описаної вище. Держави — учасниці Конвенції у своєму звіті, який вони надають Комітету з захисту прав дитини, мають підкреслити необхідність надати дітям можливість висловлювати свою думку стосовно сімейного життя, шкільного життя, закладів соціального забезпечення, а також щодо положень про безпритульних.

Становище дітей: факти і цифри

За рахунок КПД був зроблений гігантський крок вперед у напрямку до формалізації державних обов’язків, які мають виконувати уряди, та звітності. Тим не менш, це був лише початок процесу. Кожній країні світу належить пройти довгий шлях до захисту прав дітей, щоб забезпечити виконання прав відповідно до стандартів, встановлених у Конвенції.

Діти в усьому світі

З 2,2 мільярдів дітей у світі, 600 мільйонів живуть у крайній бідності. Це означає, що кожна четверта дитина живе менш ніж на один євро в день.²
Щороку майже 9 мільйонів дітей у віці до п'яти років помирають від тих причин, які значною мірою можна було б передбачити і запобігти. Тим не менш, така статистика була набагато вищою 20 років назад, а зараз продовжує знижуватися.³
17 000 дітей помирають від голоду щодня.
За оцінками ООН, близько 250 000 дітей — хлопчиків і дівчаток у віці до 18 років – мають справу з озброєними угрупуваннями або збройними силами.
Більше 100 мільйонів дітей початкового шкільного віку не відвідують школу, з них більше дівчаток, ніж хлопчиків.

Діти у Європі

Є багато питань, на які наштовхуються діти у Європі, але статистичні дані щодо цього дуже обмежені. В інших розділах цих глав представлена додаткова детальна інформація стосовно деяких конкретних питань.

Права дитини у Європі

- Багато дітей страждають від насильства в сім’ї, в суспільстві, в інтернатах та в інших місцях. У Центральній і Східній Європі 35% школярів та школярок заявили під час опитування, що над ними знущалися протягом останніх двох місяців до цього опитування, відсоток таких дітей склав від 15 до 64% в різних країнах.
- 19% дітей у країнах ЄС перебувають на межі бідності.
- Більше 626 000 дітей живуть в інтернатах у 22 країнах Центральної і Східної Європи та країнах СНД.
- Деякі групи дітей страждають від дискримінації, часто за кількома причинами. Наприклад, ромські діти відсторонені від освіти та мають обмежений доступ до медичного обслуговування. Багато дітей з інвалідністю постійно відчувають упередження щодо себе або недостатню поінформованість, їх постійно відсторонюють від участі у прийнятті рішень, що стосуються їх власних інтересів.
- Незважаючи на те, що Європейський Союз є одним із найбагатших регіонів у світі, діти в усьому регіоні, як і раніше, живуть у бідності. 9% дітей віком до 14 років живуть у сім’ях, де жоден дорослий не має оплачуваної роботи. Дитяча бідність і соціальна ізоляція значно зросли в деяких країнах ЄС протягом останніх двадцяти років, причому молодші діти більше страждають від бідності, ніж будь-яка інша група.Права дитини у Європі

Діти вулиці

ЮНІСЕФ визначив три типи безпритульних дітей: діти, які живуть на вулиці, які втекли від своїх сімей і живуть в одиночку на вулицях; діти, які працюють на вулиці, та які проводять більшу частину свого часу на вулицях, перебиваються, як можуть, і діти з безпритульних сімей, які живуть на вулиці разом зі своїми сім’ями. У доповіді благодійної організації «Дитяче товариство» (Сполучене Королівство) вказано, що:

• Кількість мароканських неповнолітніх дітей, що приїздять до Іспанії, невпинно зросла з того часу, як Міністерство внутрішніх справ Іспанії зареєструвало їх у перший раз в 1998 році. Від 811 осіб цього року кількість зросла більш ніж у чотири рази до 3500 осіб за 2002 рік.
• Кількість дітей, які працюють на вулиці в Санкт-Петербурзі (Росія), становить приблизно 10 000–16 000 осіб: 20% з цих дітей залучені до проституції.
• За даними деяких дитячих будинків в Україні, 97% дітей, які залишають інтернати, стають безпритульними.
• Близько 2500 дітей у Грузії опинилися на вулиці, щоб заробити гроші, просячи милостиню або займаючись проституцією.
• 100 000 молодих людей тікають з дому у Сполученому Королівстві щороку: у 6,7% утікачів були біологічні батьки, 13% з них мали тільки або батька, або матір, 18% були з прийомних сімей, а 30,8% — з родин іншої форми.

Чи знаєте ви статистику безпритульних дітей у вашій країні?

Торгівля людьми

Майже кожен експерт вважає, що торгівля людьми є зростаючою проблемою, але складність полягає у тому, що фактична статистика кількості людей, залучених до торгівлі людьми, не точна і не узгоджена. За оцінками уряду Сполучених Штатів, приблизно 600 000–800 000 осіб щорічно стають жертвами торгівлі людьми за кордоном. Згідно з даними Управління Організації Об’єднаних Націй з наркотиків і злочинності, понад 20% жертв торгівлі людьми в країні та за її межами складають діти.
Настав час захищати дітей — всіх наших дітей — це спільна справа, яка може об’єднати нас, не зважаючи на нашу політичну орієнтацію, релігійну приналежність і культурні традиції. Ми повинні заборонити і не допускати насильство і приниження дітей. Олара Отунну, Спеціальний Представник ООН у справах дітей і збройних конфліктівнвенція Ради Європи про заходи протидії торгівлі людьми

Конвенція Ради Європи про заходи протидії торгівлі людьми

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми набула чинності 1 лютого 2008 року. Договір заснований на визнанні принципу, що торгівля людьми є порушенням прав людини і посяганням на гідність і самодостатність людської особистості. Це комплексний договір, спрямований на такі заходи:
- запобігання торгівлі людьми;
- захист прав людини стосовно жертв торгівлі людьми;
- судове переслідування торговців людьми.

Це стосується всіх форм торгівлі людьми, незалежно від того, яка людина стала жертвою, та незалежно від форми експлуатації.

Насильство щодо дітей

Тілесне покарання

У законодавстві з прав людини встановлено, що діти мають право на захист від усіх форм насильства, включаючи тілесні покарання у себе вдома, в школі і в будь-якій іншій ситуації. Проте суспільство в усьому світі, в тому числі у багатьох європейських країнах, досі дозволяє і навіть схвалює деякі форми насильства щодо дітей, зокрема насильства вдома.
У 1998 році Європейський суд з прав людини виніс принципово нове рішення на захист (справа «А. проти Великої Британії»), це був перший закон про тілесне покарання батьками. Дитина «А», маленький англійський хлопчик, був вітчимом побитий палкою, в результаті чого зазнав серйозних тілесних ушкоджень. Європейський суд визнав, що було порушено право хлопчика на захист від принизливого покарання.
Станом на червень 2011 року тілесні покарання заборонені законом в школах 117 країн, хоча тільки в 29 країнах з них діти захищені від жорстокого насильства, де б вони не знаходилися, навіть вдома. Двадцять дві держави — члени Ради Європи заборонили насильство вдома, в школах, в органах кримінально-виконавчої системи, а також в інших системах соціального забезпечення.

Чи правильно заборонити всі форми тілесних покарань дітей?

Кібербулінг і сексуальне насильство

Діти можуть піддаватися впливу багатьох ризиків, коли вони використовують Інтернет, наприклад, при перегляді небажаного матеріалу, онлайн-знущань і можуть зазнати переслідування або стати жертвами жорстокого поводження та експлуатації, наприклад сексуального насильства. Люди, які працюють в постійному контакті з дітьми, можуть вжити заходів, щоб захистити їх від таких загроз за допомогою таких дій:
• написання доповідей, скарг або прохань, якщо ви взнаєте про дитину, яка може підда- тися таким ризикам, або виявите заборонений або небезпечний матеріал в Інтернеті;
• розширення прав і можливостей дітей за допомогою інформування їх і обговорювання з ними цього питання;
• розширення прав і можливостей батьків, які мають бути обізнаними про небезпеку використання Інтернету і можливості відбору і контролю сайтів та веб-сторінок, які відвідують їхні діти.

Рада Європи розробила інтерактивну гру для маленьких дітей під назвою «Дикий Інтернет - ліс», яка допомагає маленьким дітям виявити і протистояти віртуальним загрозам під час пошуку веб-сторінок у безпечному середовищі.

Сексуальне насильство

Фактичні дані показують, що приблизно кожна п’ята дитина у Європі стала жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства. За оцінками, в 70–85% випадків кривдником є та особа, з якою дитина знайома і якій довіряє. Сексуальне насильство може приймати різні форми: сексуальне насильство в колі сім’ї, дитяча порнографія і проституція, корупція, домагання через Інтернет і сексуальне насильство з боку однолітків.
Сексуальне насильство щодо дітей існує в кожній країні Європи, але є багато факторів, які перешкоджають отриманню чітких даних про його масштаб, глибину та причини. Про більшість випадків не повідомляється, їх розкриття може зайняти багато років, надійні статистичні дані отримати важко, не існує стандартизованого, скоординованого методу збору даних.
Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська Конвенція) включає всі необхідні заходи для запобігання сексуальному насильству, щоб захистити дітей та притягнути до кримінальної відповідальності правопорушників. Це перший міжнародний договір, спрямований на боротьбу з усіма формами сексуального насильства над дітьми. Його відмінною рисою є так званий підхід чотирьох «Р»: (англ. four «P» — prevention, protection, pros- ecution, promotion), тобто боротьба з насильством над дітьми, захист дітей, які стали жертвами насильства, переслідування злочинців і зміцнення співпраці та політики участі. Лансаротська Конвенція, зокрема, вимагає підбір і підготовку фахівців, які будуть працювати у тісному контакті з дітьми, сексуальне виховання і підвищення обізнаності в цьому питанні, а також підтримку програми інтервенції потенційних злочинців.КОЖНА П'ЯТА ДИТИНА

КОЖНА П’ЯТА ДИТИНА

Боротьба з сексуальним насильством над дітьми за допомогою конкретних правових документів і проведення комплексних інформаційно-пропагандистських дій представляють собою дві стратегічні цілі програми Ради Європи «Будуємо Європу для дітей і разом з ними». У листопаді 2010 року була започаткована кампанія Ради Європи «Кожна п’ята дитина», щоб зупинити сексуальне насильство щодо дітей. Кампанія «Кожна п’ята дитина» має намір домогтися подальшого підписання, ратифікації та введення в дію Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, проінформувати дітей, їхні родини/опікунів і суспільство в цілому, надати інструменти для запобігання і повідомлення про сексуальне насильство щодо дітей та підвищити обізнаність про його масштаби.
Детальніше читайте на www.coe.int/oneinfive

Європейська ініціатива

Рада Європи

Рада Європи та її держави-члени прийняли низку правових інструментів, програм і рекомендацій для вирішення деяких проблем, з якими стикаються діти у Європі сьогодні. Деякі Угоди Ради Європи, що стосуються безпосередньо дітей, включають в себе таке:
• Європейська конвенція про здійснення прав дітей (2000 року);
• Конвенція про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (2007 року), перша міжнародна правова угода, яка передбачає кримінальну відповідальність за сексуальне насильство стосовно дітей;
• Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута в 2008 році).
Звичайно, всі угоди про захист прав людини поширюються також і на дітей.Будуємо Європу для дітей і разом з ними

Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми

Ця програма була впроваджена в результаті проведення Третього саміту глав держав і урядів Ради Європи (Варшава, 2005 рік). Вона складається  з двох тісно пов’язаних проблем: розвиток прав дітей та захист дітей від насильства. Основною метою цієї програми є надання допомоги усім керівним органам і учасникам/учасницям у розробці та впровадженні національних стратегій щодо захисту прав дітей та запобігання насильства над ними.

Рада Європи також наголошує на необхідності підвищення поінформованості та запровадження кампаній щодо вирішення найважливіших питань порушення прав людини, зокрема прав дитини.
У 2007 році Молодіжний сектор Ради Європи опублікував КОМПАСІТО: Посібник Ради Європи з навчання дітей правам людини. Цей посібник було розроблено у відповідь на сильно зростаючу вимогу з боку практиків, що займаються освітою в області прав людини з метою зосередження уваги на необхідності виховання молоді та її інформування щодо прав людини. Подальше розповсюдження КОМПАСІТО по всій Європі довело, що навчання в області прав людини є дуже ефективним, якщо його починати вже з ранніх років життя дітей.
Виховання в рамках Демократичної програми для громадян встановлює нові правила для реалізації освітньої діяльності, які дозволяють надати дітям можливості і права бути громадянами і розуміти механізми демократії.

Європейська мережа омбудсменів у справах дітей

Слово «омбудсмен» походить від скандинавського слова «ombud», що означає представник, комісар або делегат. Омбудсмен — це людина, яка має справу з і/або розглядає скарги, представляє і захищає інтереси/права певної групи, говорить від імені цієї групи і намагається покращити умови кожного в цій групі і групи в цілому. Багато країн зараз мають своїх власних омбудсменів у справах дітей, а в 1997 році була створена Європейська мережа омбудсменів з прав дітей (ENOC). Завданням омбудсмена є контроль за виконанням Конвенції про захист прав дитини, зберігаючи повну незалежність від уряду та інших державних органів. Омбудсмен у справах дітей, як правило, захищає інтереси/права дитини у відношенні до публічних та приватних установ, а також стежить за умовами, в яких діти зростають. До 2011 року до цієї галузі приєдналися 39 закладів у 30 країнах. Обов’язок омбудсмена полягає у контролі за виконанням і захисті прав дітей.

Чи існує омбудсмен у справах дітей у вашій країні?

Європейський Союз

У 2006 році Європейська комісія видала документ «На шляху до реалізації стратегії ЄС про права дитини», що став новою рушійною силою у напрямку захисту прав дітей на порядку денному в Європейському Союзі; в ньому визначено сім цілей для здійснення діяльності Комісії та встановлення критеріїв Порядку денного ЄС на 2011 рік. Комісія також розробила в 2010 році план дій щодо неповнолітніх без супроводу дорослих і переслідування правопорушників/правопорушниць в рамках програми ЄС DAPHNE, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо дітей, молоді та жінок. Порядок денний ЄС про права дитини націлений на виконання обов’язків з боку ЄС згідно з Лісабонською угодою та Статутом основоположних прав з метою контролю за виконанням і захистом прав дитини в усіх важливих галузях політики і діяльності ЄС. До цього порядку денного включено 11 конкретних завдань, виконуючи які, ЄС може зробити свій внесок у ефективну підтримку благополуччя і безпеки дітей.

Неурядові організації

Неурядові організації не тільки мають право голосу при здійсненні контролю над виконанням КПД, але також сприяють дотриманню прав дітей через їх повсякденну роботу і практику. Важливу роль відіграють також дитячі організації. Діяльність НУО включає в себе дуже різноманітні основоположні дії, починаючи з освіти дітей в області прав людини, закінчуючи дослідженнями, ініціативами і програмами захисту дітей, партнерством з органами державної влади для здійснення політики, адаптованої для дітей, наданням альтернативних звітів з прав дитини і так далі.
Деякі приклади організацій, діяльність яких спрямована на захист прав дитини:
Організація «Міжнародний захист дітей» — міжнародна НУО, яка представлена в 40 країнах світу, чия діяльність спрямована, зокрема, на правосуддя в справах неповнолітніх як через безпосереднє втручання, так і через лобіювання, моніторинг та підготовку фахівців.
«ECPAT» — міжнародна мережа, яка представлена в понад 70 країнах, що працюють у напрямку боротьби з дитячою проституцією, дитячою порнографією, торгівлею дітьми і сексуальною експлуатацією дітей.
Група НУО, що контролюють виконання Конвенції про права дитини, представляє собою мережу з більш ніж 70 державних та міжнародних НУО, завдання яких полягає у розвитку, реалізації і контролі над виконанням Конвенції про права дитини.
Європейський молодіжний форум — платформа під керівництвом молоді, до якої входять 98 національних молодіжних рад і міжнародних молодіжних організацій з різних країн Європи, яка працює над участю молоді у здійсненні діяльності на захист дітей, представляючи і захищаючи їх потреби і інтереси, а також інтереси своїх організацій у напрямку Європейських закладів, Ради Європи та Організації Об’єднаних Націй.
Європейська конфедерація молодіжних клубів (ECYC) представляє собою мережу молодіжних робочих організацій і юнацьких клубів, які здійснюють відкриту молодіжну діяльність і неформальну освіту у співробітництві з 28 організаціями — членами Конвенції, що знаходяться у 27 європейських країнах.
Врятуйте дітей — організація, діяльність якої розповсюджена у 120 країнах світу, є однією з провідних організацій, працюючих у напрямку розвитку та захисту прав дітей та надання підтримки дітям у задоволені їх потреб. З широким діапазоном ініціативи, від прямого втручання до інформаційно-пропагандистської діяльності та представлення інтересів, ця організація бачить світ, в якому кожна дитина має право на виживання, захист, розвиток і участь.
Міжнародний рух «Соколи» — Соціалістичний інтернаціонал виховання (IFM–SEI) — міжнародний освітній робочий рух, діяльність якого спрямована на розвиток можливостей дітей і молоді, боротьбу за їх права за допомогою проведення семінарів та тренінгів, організації міжнародних таборів, конференцій та кампаній, спрямованих на забезпечення освіти, адвокації та роботи безпосередньо з уразливими дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Кінцеві посилання

1 Комітет Великобританії для ЮНІСЕФ, листівка:  www.unicef.org/pakistan/rightsleaflet.pdf
2 «Становище дітей в усьому світі за 2008р», ЮНІСЕФ 2008: www.unicef.org/sowc08/docs/sowc08.pdf
3  «Становище дітей в усьому світі, спецвипуск до 20 - річчя Конвенції про права дитини», ЮНІСЕФ, 2010: www.unicef.org/rightsite/sowc/pdfs/SOWC_Spec%20Ed_CRC_Main%20Report_EN_090409.pdf

4 Заява Генерального секретаря, «Голова ООН: Голод вбиває 17 000 дітей щодня», CNN, 2009: http://edition.cnn.com/2009/WORLD/europe/11/17/italy.food.summit/
5 «Звіт про гуманітарну діяльність, 2009 р.», ЮНІСЕФ, 2009: www.unicef.pt/docs/HAR_2009_FULL_Report_English.pdf
6 Всесвітня доповідь з контролю EFA, «Прихована криза: збройні конфлікти і освіта», видання Oxford University, ЮНЕСКО, 2011: http://unesdoc.unesco.org/images/0019/001907/190743e.pdf
7 Посібник для парламентарів, № 13, 2007 р., Боротьба з насильством над дітьми, Міжпарламентський союз та ЮНІСЕФ: www.ipu.org/PDF/publications/violence_en.pdf
8 Див: Сайт юстиції Європейської комісії: http://ec.europa.eu/justice/fundamental-rights/rights-child/index_en.htm
9 «Вдома чи в домашніх умовах? Формальне піклування і усиновлення дітей у Східній Європі та Центральній Азії», ЮНІСЕФ, 2010: www.unicef.org/ceecis/At_home_or_in_a_home_report.pdf
10 Див: www.oecd.org/dataoecd/2/17/43198877.pdf
11 Всесвітні Новини про безпритульних дітей, Консорціум безпритульних дітей: http://streetkidnews.blogsome.com/ and www.streetchildren.org.uk/news.asp?newsID=73
12 «Статистика безпритульних дітей», Консорціум, 2009р.: www.streetchildren.org.uk/_uploads/resources/Street_Children_Stats_FINAL.pdf
13Див: http://england.shelter.org.uk/__data/assets/pdf_file/0004/114853/Child_Poverty_and_Housing.pdf
14 «Звіт з переслідування правопорушників», Державний департамент США, Бюро переслідування та боротьби з торгівлею людьми, 2006 р.: www.state.gov/g/tip/rls/tiprpt/2006/65983.htm
15 «Діти і тілесні покарання»: «Право людини, а також право дитини на захист від побоїв», Рада Європи, видання 2006 р.: https://wcd.coe.int/wcd/ViewDoc.jsp?id=1237635&Site=CM
16 Пітер Ньюелл. Тілесні покарання в школах і крок до заборони всіх тілесних покарань в Європі та Центральній Азії, Міжнародна ініціатива з заборони всіх видів тілесного покарання дітей, 2011 р.: www.endcorporalpunishment.org
17 Європейське законодавство: http://europa.eu/legislation_summaries/human_rights/fundamental_rights_within_european_union/index_en.htm 
18 Див: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52011DC0060:en:NOT