А які в нас альтернативи
Я дійсно бажав, щоб міг поговорити про це з кимось.
- Опис
Це рольова гра, що спрямована на проблеми міжособистісного насильства та погроз
- Відповідні права
- • Право на гідність• Право на захист від усіх форм фізичного і морального насильства
- Цілі
- • Розвивати знання і розуміння причин та наслідків залякування• Розвивати вміння протистояти проблемам• Викликати співчуття до жертв залякування
- Матеріали
- • Копії сцен для рольової гри (одну на групу)• Одна копія аркуша з реальними історіями• Простір для виконання рольових ігор
Ключова дата
- 4 червняМіжнародний день невинних дітей-жертв агресії
Інструкції
1. Представте завдання. Поясніть, що учасники/учасниці працюватимуть у маленьких групах для виконання коротеньких рольових ігор на теми залякування.
2. Проведіть стисле заняття для вилучення думок типу «Що таке залякування?», щоб забезпечити цілковиту погодженість щодо поняття залякування, знання його різних форм, і усвідомлення того, що таке може статися в кожній школі, коледжі, клубі, організації або на робочому місті.
3. Поділіть учасників/учасниць на три підгрупи і доручіть кожній одну зі сценок. Дайте їм 15 хвилин на репетицію і підготовку рольових ігор.
4. Якщо готові, запросіть кожну групу по черзі представити свою сценку.
5. Не залишайте жодних коментарів, поки всі групи не представлять свої сценки і не зберуться на засідання для обговорення.
Дебрифінг та оцінка
Почніть з огляду рольових ігор:
• Звідки групи брали матеріал для своїх сценок? Чи це були історії та фільми про залякування, чи власний досвід?
• Чи були сценки реалістичними?
• У ситуації 1: що було сказано учасниками/учасницями конструктивного, що допомагало і що перешкоджало ситуації?
• Стосовно сценки 2: чи легко щиро розмовляти з другом/подругою, який/яка теж залякує? Загалом, які прийоми здатні впливати позитивно, а яка тактика мала б негативний наслідок?
• Щодо сценки 3: чи легко розмовляти щиро з другом/подругою, якого/яку залякують? Який найкращий спосіб знайти рішення, сприйнятливе для всіх?
Тепер запросіть трьох добровільних учасників/учасниць для прочитання трьох реальних історій. Нехай прокоментують випадки взагалі, а потім продовжать говорити про випадки залякування, як їм можна завадити і про порушені права.
• На вашу думку, як це – бути залякуваним?
• Чи залякувана особа несе за це відповідальність?
• Чому трапляються залякування? Наприклад, ображаючи інших, чи не намагається особа довести щось?
• Чи є залякування різновидом насилля?
• Чи свідчить залякування про силу?
• Чи неминуче залякування?
• Якщо ваш друг/ваша подруга піддається залякуванню, чи маєте ви повідомити про це владу, навіть якщо цей друг/ця подруга повідомив/повідомила про свою проблему конфіденційно?
• Які існують найбільш поширені упередження стосовно залякуваних людей?
• Хто несе відповідальність за запобігання проблеми?
• Що б ви зробили, якщо б вас залякували?
• Як покарати людей, що залякують? Як їх перевиховати? Чи слід їх карати?
• Які права людини нехтуються в різних випадках цих історій?
Поради фасилітатору/фасилітаторці
Залякування може бути пряме і непряме. Пряме залякування означає таку поведінку, як лайка, подразнення, штовхання або тяганина, побиття або напад, віднімання сумки або інших речей і розкидання їх навколо, примушення віддати гроші або інші речі, і напад або погрози на підставі релігії, кольору шкіри, вади або звички. Непряме залякування - це така поведінка, як поширення пліток із наміром зробити жертву соціально ізольованою. Така поведінка здебільшого викликана однією чи декількома людьми проти певної жертви або жертв. Як у випадку прямого залякування, так і непрямого головний чинник – це фізична і психологічна погроза, яка систематично має місце протягом певного часу і створює тривалу схему занепокоєння й образи.
Якщо ви працюєте з розширеною групою або в клубі, коледжі або на робочому місті, можливо, ви захочете пристосувати сцени до вашої особливої ситуації. Дізнайтеся про молодь у вашій групі і будь-який особистий досвід залякування. Сформуйте групи і поділіться цими ситуаціями.
Замість рольових ігор три групи можуть проаналізувати кожну сцену і пояснити, як вони вирішать проблему.
Ви можете зосередитися на одній зі сценок і надати кожній групі для роботи один і той самий сценарій. Тому кожна група презентує власну версію історії зі своїми різними можливими рішеннями й альтернативами. Перевага полягає в тому, що ви маєте більше заглибитися в ці питання і знайти більше рішень.
Якщо ви не встигаєте або не маєте місця для рольової гри, ви можете скористатися реальними історіями в ролі випадків для обговорення в малих групах. Запросіть учасників/ учасниць поміркувати над ситуаціями і запропонувати можливі конкретні рішення й альтернативи, і обговорити: що б вони зробили, якщо б їх залякували?
Дізнайтеся про існування місцевих програм, що тренують вихователів-однолітків/виховательок-одноліток (молодих добровольців) у вирішуванні конфліктів. Запросіть їх виступити перед групою і обговорити налагодження служби з подолання конфліктів однолітками у вашій школі, коледжі або клубі.
Якщо ви зацікавлені в прикладах гарної практики в освіті з однолітками, тоді зверніться до видання «Миротворчий проект в Офенбах, Німеччина, приклад вирішення конфліктів однолітками в школах», розділ 5.1 у посібнику «Доміно» (DOmino).
Якщо ви хочете звернутись до кіберзалякування, тоді продивіться завдання «Моє життя — не шоу». За бажанням група може запровадити політику проти залякування у своїй школі або організації. Метод, описаний у завданні «У відповідь на расизм» щодо впровадження антирасистської політики також стосується розвитку політики проти залякування.
В «Історіях, розказаних молоддю» розділ 4 у посібнику «Доміно», можете прочитати історію Гейборо проте, як його залякували у школі через те, що він був єврей. Скористайтеся ним для обговорення антисемітизму і під час відповіді на запитання: «А що б ви зробили в такому випадку?».
Практичні ідеї
Знайдіть групу або спілку, яка працює над проблемою залякування у вашій країні і пропонує підтримку.
Якщо у вас напрочуд творча група, запропонуйте їм написати свій власний сценарій і виступити з ним перед іншими.
Члени/членкині групи можуть також організувати і провести дебати стосовно залякування в своїй школі або громаді.
Разом з іншими друзями/подругами створіть групу підтримки у своїй школі або громаді для допомоги залякуваній молоді.
Додаткова інформація
Шантажисти/шантажистки іноді не розуміють, якого лиха завдають людині. Можливо, вони думають, що просто дражнять когось або дурнувато глузують, щоб просто посміятися! Можливо, це так і починалося, але через пару днів або тижнів це починає засмучувати людину, над якою глузували. Іноді шантажисти/шантажистки гадають, що, чіпляючи інших, вони завдяки цьому стають «крутими». Вони можуть просто ревнувати когось або заздрити чиїйсь зовнішності. Можливо, вони звикли до безмежної уваги і коли хтось стає замість них центром уваги – це не до вподоби їм, отже, вони ображають людину. Часто їм не вистачає комунікабельності і вони не знають, як стати гарним другом/подругою. У них можуть бути проблеми вдома; коли люди стають свідками насильства або якщо люди погано ставляться один до одного вдома, вони моделюють те, що бачать. Вони почуваються погано і хочуть образити інших, щоб ті почувалися теж погано. Тілесні покарання можуть також спричинити залякування, тому що вони навчають дітей, що насильство – єдина сприйнятлива і належна стратегія вирішування конфлікту або примушення людей зробити те, що їм потрібно. Ви можете довідатись про кампанію Ради Європи, щоб зупинити залякування, на сайті: www.coe.int «Заборона тілесного покарання дітей, питання і відповіді».
Шантажисти/шантажистки потребують допомоги; вони мають зрозуміти причини, чому залякують інших і навчитися, як змінити свою поведінку, особливо як впоратися з почуттями, щоб не ображати інших, і як бути настирним, щоб досягти бажаного. Долучитися до практичної діяльності, де б вони могли знайти собі певні хобі, які б відволікли їх від залякування, і де б вони проявили свої обдаровання, а це б, у свою чергу, допомогло розвинути їх самооцінку і здатність вважати себе хорошою людиною, яка не ображає інших.
За детальною інформацією звертайтеся на сайти: www.bullying.co.uk, www.bullying.org, www.bullyonline.org або введіть слово «залякування» у вашу пошукову систему.
Сцени для рольових ігор
Сцена 1
Студент/студентка звертається до представників/представниць влади і намагається пояснити, що один/одна із його однокласників/однокласниць піддається залякуванню. Директор/директорка авторитарний/авторитарна і традиційний/традиційна. Він/вона вважає, що стандарти зникають, і має негативну думку щодо загальної поведінки молоді в наш час. Класний керівник/класна керівниця не хоче брати на себе відповідальність за ситуацію. Інші вчителі/вчительки недооцінюють проблему і не вбачають у шантажисті/шантажистці такого. Представник/представниця місцевої влади, якого/якої це стосується, стурбований/стурбована, але занадто перевантажений/перевантажена, щоб мати можливість утрутитися зараз.
Сцена 2
Група студентів/студенток намагається поспілкуватися з товаришем/товаришкою, що залякує молодшого студента/молодшу студентку.
Сцена 3
Різні студенти/студентки зібралися, щоб обговорити друга/подругу, який/яка піддається залякуванню групою старших студентів/студенток. Їм би хотілося допомогти другові/подрузі, і вони аналізують усі можливі рішення, щоб допомогти йому/їй.
Реальні історії
Історія 1 |
Історія 2 |
Історія 3 |
Джерела
www.bullying.co.uk, www.bullying.org, www.bullyonline.org, www.bullybusters.org.uk, www.kidshealth.org, www.teenhelp.org, www.breaktheabusecycle.com, www.bullying.com